Читати книгу - "Серенада Ваяланда, Fill"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ох… Нарешті хоч на хвилину без балачок про вінець…
— І без мене? — пролунав за спиною знайомий голос. Торін з’явився з тіні дверей.
— Ти знову… — Амілія не змогла стримати посмішку, хоч і намагалася. — Добре. Можеш залишитись. Але тільки якщо присягнешся більше не згадувати слово «заручини» сьогодні.
— Обіцяю, — кивнув він, підходячи ближче. — Жодного слова. Хоча я нічого не казав. Усі інші — так.
— Звичайно… Усі інші… — Амілія відвела погляд у нічне небо. — А завтра вранці ми шпигуємо?
— Завтра — ми працюємо, — сказав Торін уже більш серйозно. — Цей вечір — останній ковток легкості перед бурею.
— Тоді дозволь насолодитись хоча б цією миттю тиші, — прошепотіла вона.
І вони просто стояли поруч. Мовчки. Під мерехтінням зірок. Готуючись до того, що чекатиме їх на світанку.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серенада Ваяланда, Fill», після закриття браузера.
