Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » У черзі за святою водою 📚 - Українською

Читати книгу - "У черзі за святою водою"

263
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "У черзі за святою водою" автора Євгенія Анатоліївна Кононенко. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 45 46 47 ... 68
Перейти на сторінку:
порада: «Не м-можна нік-кому розповідати про це! Ні за що в світі!!!» зініціювала написання цього есею.

То що ж таке вдалий статевий акт для жінки і чи буває таке? Чоловікові простіше. Він принаймні майже завжди досягає фізіологічного ефекту. Жінці складніше. Не з кожним і не завжди можна досягти отих сакральних пульсацій жіночого єства. І навіть коли все йшло до того. А втім, те, заради чого все нібито й робиться, — не більше, ніж фізіологічне відчуття, яке, зрештою, досягається не від того, хто з тобою, а від того, що в твоїй голові. Сакральність найсакральнішого єднання чоловіка й жінки пробуксовує саме в момент апофеозу. Давні еротичні досвіди або якісь ліві сороміцькі спогади вриваються до обох саме в ті хвилини, коли, іноді ціною надзусиль — якщо в процес втягнено й жінку — досягнуто нетривалої співпраці. Певне, саме про це велика російська поетеса писала: «Есть в близости людей заветная черта».

А інша велика російська поетеса писала десь таке: чо­ловік ніколи не є таким далеким від жінки, як у момент найбільшої близькості з нею. Хоч би які слова він їй казав, хоч би я присягався в коханні, хоч би яким щойно був ніжним і лагідним. Але настає мить, коли в ньому владно говорить не його духовність, а його стать, і він віддаляється від жінки, з якою кохається, «на сотни вёрст».

Певне, кожна жінка знає той відтинок часу, коли чо­ловік уже не робить для неї, а робить для себе. Відомий український прозаїк, висловлюючись від імені жінки, писав про такий стан: «Він не належав собі, а належав мені». Отже, можливе й таке потрактування проблеми — кому яке більше подобається і чиєму досвіду що більше відповідає.

Здавалось би, для того, щоб у мить найглибшого єднання не відбувалось би таке роз’єднання, чоловік повинен працювати над тим, щоби жінка не була стороннім спостерігачем. Щоби тоді, коли в чоловікові владно заговорила чоловіча стать, в жінці так само владно заговорила б жіноча. Що для цього треба? Як уже зазначалося, це нерідко буває варте надзусиль. Плюс надзусилля не завжди виправдовуються.


— Треба щоб усе було красиво, піднесено, щоби грала кла­сична музика і читалися вірші Лесі Українки! — зітхає стара вчителька, чий сексуальний досвід базується, як мені здається, винятково на «Кайдашевій сім’ї» та «Миколі Джері».

— У кожного свої уявлення про красу сексу...


Цього стара учілка второпати не може. Але ж мені відомо, скільки разів усе це було: і квіти пахнуть, і хрустять крохмальні простирадла, і чоловік вимовляє слова, які гідно прикрасили би не один мексиканський серіал. А жінка, ледь дочекавшись кінця, поспішає геть. І навіть не просить провести її до зупинки. Недарма в Росії кажуть: «Нє по хорошу міл, а по мілу хорош».

У світі дуже багато статевої самоти. Безліч людей прагнуть і не знаходять кохання, мріють про нього в найнедоречніші хвилини й мало не вмирають без нього. А ще більше у світі недолугого, незграбного сексу. Найбільше його у шлюбах, хоча й не тільки. Скільки жінок мріє засинати в обіймах чо­ловіка, а коли воно нарешті прийшло, усвідомлюють, як це незручно. Руки клякнуть, плечі німіють, боїшся зайвий раз поворушитися, щоби він не обматюкав спросоння. Як добре було спати самій і мріяти про нього! А як воно йому? Теж краще самому? Що він бачить уві сні? «Якби знала, мій миленький, що в тебе на серці, то взяла б і приробила склянії дверця!» А чи хоче жінка тих скляних дверець на своєму серці? Не хоче. Принципово не хоче. Не твоє діло! Не лізь, куди не просять! Не питай, чого в мене заплакані очі! Відчепися! В мене немає настрою! І ти не здатний його створити!

Але й у темному блювотинні пересипань просто так, від дурості, трахань по п’яні та відверто грубих зґвалтувань закон­ного шлюбу пролітають нечасті комети неймовірного чуттєвого досвіду. І не має значення, чи то шлюб, чи не шлюб, чи випадковий, чи тривалий зв’язок. Навіть не має значення, чи поєднує їх висока духовність.


— Ні! — вигукує головна героїня цього есею стара вчитель­ка, — Духовність — це неодмінно! А так буде, коли все буде красиво! Коли він спершу читає вірші, а вже потім...

— ...лізе під спідницю!

— Не треба так грубо! Ти ж не така! Навіщо ти хочеш виглядати такою, якою ти не є?

— Тому що завжди ненавиділа різдвяні казочки!


І продовжую шокувати стару вчительку. Є у сексуальній галактиці такий згубний метеор, як швидкий секс. Це коли дія відбувається в непристосованих для того умовах — на роботі, в парку, в гостях, поки хазяйка вийшла на кухню зварити каву. І, як свідчить сама назва, дія відбувається дуже швидко. Чоловікам це дуже корисно як профілактика всіх

1 ... 45 46 47 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «У черзі за святою водою», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "У черзі за святою водою"