Читати книгу - "Той що вижив, Олександр Шаравар"

Довелося придавити свої бажання та сконцентруватися на універсальному однокомпонентному щиті. Один артефакт створює на відстані двадцяти сантиметрів від себе квадрат захисної плівки зі стороною приблизно один метр. За розповідями Сальміри, такий щит використовували воїни-маги у своїх битвах. Він не обмежував рухливість і його можна створити будь-якою точкою тіла прямо перед попаданням ворожого заклинання або якоїсь метальної зброї.

Всього ми створили п'ятсот артефактів з болтів з декількома крихітними каменями душ як накопичувач мани. Кожен артефакт сам по собі досить простий і на його створення витрачалося менш ніж десять секунд. З цих десяти секунд витрачалося п'ять на те, щоб встановити болт на робочу поверхню. Потім, звичайно, для активації артефакту його купали у суміші моєї крові та порошку з каменю душ, але це теж багато часу не займало.

Розмістили артефакти ми по всій поверхні планетоходу так, щоб кожну точку планетоходу перекривало щонайменше три щити. Спереду взагалі доходило до десяти щитів, адже імовірно, куди б ми не потрапили, саме попереду буде найбільше навантаження. Кожен щит окремо не дуже хороший захист. Так, він може зупинити кулю з вогнепальної зброї, навіть черга, але на цьому її міцність закінчується, і він руйнується. І артефакту треба близько секунди, щоби перестворити щит. Проти магії такий щит теж не найнадійніший, але він і універсальний. Магію середнього рівня утримає, тобто плазмова куля або вогняний спис, або ж простенькі спотворення простору стримати може, але не більше.

Саме тому ми вирішили робити багатошаровий захист. Здебільшого захист робився у разі агресивної зустрічі. Проти несприятливих умов в іншому світі впорається і рідний захист планетохода — він все-таки розроблявся для роботи у світі, непридатному для життя. Сьогодні уранці Лінгрет попросив перед активацією порталу зробити ще один артефакт. Той, за його словами, має знищувати астральний слід у радіусі десяти метрів від себе. Завдяки цьому нас вистежити за допомогою магії буде проблематично. Наш слід одразу обриватиметься за нами. Тому одразу після прибуття до міжсвітового порталу я зайнявся створенням артефакту за допомогою верстата.

UPD: Зараз ми дізнаємось, чи не марні наші старання. Сиджу в планетоході всього за десять метрів від кільця порталу. Через три хвилини має закінчитися алхімічна реакція таймера на запуску порталу, і у нас все вийде, або ні.

Поки писав, час вийшов, і почало щось відбуватися. З'явилося абсолютно чорне дзеркало порталу. Запускаю планетохід вперед про всяк випадок на автопілоті. Сподіваюся все буде добре.

 ***

 Ванадіс Мир'Тор, маг служби безпеки королівства Герен

 Звіти, звіти та ще раз звіти. Іноді мені починає здаватися, що я не оперативник, а канцелярський щур. Як хочеться в такі моменти, щоб десь знову відкрився стихійний портал. Але останні півроку надто тихо — жодного чужинця у столичному регіоні. Подейкують, що у канцелярії короля йде обговорення про скорочення фінансування нашого відділу. Марні ми, бачите. Жодної реальної користі не приносимо і якось забувають, як минулого року зупинили епідемію, яка косила всіх дітей віком до десяти років. Щоб вони робили, якби ми швидко не вистежили чужинця? Усі діти померли б у королівстві. От заради таких випадків і створював наш відділ дід нинішнього короля. Ось він був мудрим правителем, не те що нинішнє непорозуміння, яке тільки й думає про чергову спідницю. І добре б просто цікавився  жінками. Ні, він справді думає саме про спідниці, які натягує на себе. Всього один раз бачив його, а скільки огиди тепер до нього відчуваю. Це треба вміти так настроювати нітірі проти себе. Головне — засунути ці думки глибше, щоб під час чергової перевірки у менталіста не знайшли нічого.

—  Діар Ваннадіс. — Ну, кого вже нелегка принесла. Хоча треба сказати спасибі: кілька хвилин відпочину від складання звіту. Чому вчора маг відділу застосував паралізацію на злодюжці, адже він не має права займатися справами поліції?

— Вибач, не пам'ятаю твого імені. — Чудово я пам'ятаю його ім'я, але так само й знаю, що цей виродок стучить  на всіх у нашому відділі. Нехай почувається нікчемністю.

— Діар Лочар, — скривджено промовив він.

—  Отже, Діаре Гочар. - О, як перекривилося його обличчя. - Що сталося?

—  Вторгнення. - А це погано, дуже погано.

—  Клас загрози? — Ну, хоч тепер звітами можна не займатися. Потрібно у всьому хороші сторони бачити. Де ж моя бойова мантія? Здається, я залишав її у шафі після минулого разу.

—  Червоний три. — Ось тут я мало не збився з кроку. Червоний — це межі столиці, три — центр. Гірше лише два — всередині будівлі сенату, і один — всередині палацу.

—  Ти чому ще тут? Швидко підіймай тривогу! Рахунок йде на секунди! Надішліть запит генералу Н'каду, нехай перекидає спецпідрозділ до казарм гвардії! Ті ідіоти все одно нічого не вміють! — закричав я цього ідіота. Про такі ситуації не говорити треба, а одразу підіймати на ноги всіх, кого тільки можна.

—  Є, діар! — відповів той вискочка і вибіг з кабінету. Мені ж необхідно якнайшвидше прибути на місце вторгнення. Навіть якщо нічого страшного не станеться, все одно треба з'явитися перед нітірі, щоб не було претензій від начальства.

Бойова мантія лягла на плечі одночасно з активацією службового телепорту. На території столиці заборонені переміщення всім, окрім служби безпеки, і лише наші портали та телепорти пропускає блокування над столицею.

Одразу після матеріалізації на центральній площі я створив над собою щит третього кола — ненажерливий зараза, але здатний уберегти від більшості загроз. А загроза серйозна. Зараз через площу, повну статуй попередніх правителів, їхав критий візок на магічному ходу, залишаючи за собою руйнування. Маги-поліцейські намагалися зупинити її, але вони привчені використовувати нелетальну магію з малими супутніми руйнуваннями. Звичайно, у них нічого не виходило. Щити навколо воза хоч і слабкі, але багатошарові та швидко регенерують. Від самого воза на всі боки йшли сильні еманації міжсвітового хаосу. Найгірший варіант: це не просто чужинці, а чужинці з іншого світу.