Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Жак Відважний з Сент-Антуанського передмістя 📚 - Українською

Читати книгу - "Жак Відважний з Сент-Антуанського передмістя"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Жак Відважний з Сент-Антуанського передмістя" автора Євгенія Йосипівна Яхніна. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 46 47 48 ... 65
Перейти на сторінку:
хто вона. І без пояснень він знав, що мова йде про Віолету.

— Вона мені сказала: «Усі кажуть, що на нас чекають великі зміни. Матуся навіть побоюється, щоб, бува, зовсім не довелося припинити торгівлю. А я гадаю, вона не розуміє головного — адже що не день, навпаки, то більше людей заходить до нас у крамницю. І коли, як не під час великих подій, відзначитися простій людині? Отож, Шарлю, пильнуй гарненько, не лови гав… Станеш відомим, незалежним, і хтозна… Віолета Пежо, либонь, стане прихильнішою».

Жак похитав головою:

— І ти вважаєш це за обіцянку?

— Аякже! Віолета — вередуха, але й такі слова — для неї обіцянка. Адже вона на них ой яка скупа! Та й не в словах справа. Вона так на мене дивилася, так усміхалася… Ні, ні, Віолета не передумає! — упевнено додав Шарль.

— Ну то що ж перешкоджає? Тобі залишається тільки здійснити якийсь подвиг.

Але, не помічаючи насмішки в словах друга, Шарль простодушно мовив:

— Дивлячись що вважати подвигом. Я так розумію подвиг: коли ти, не боячись, ризикуєш життям або чимось дуже дорогим для тебе, йдеш напролом заради чогось дуже важливого, у що ти щиро віриш.

Жакові подобалося, як міркує Шарль. Це було не схоже на те, як пишуть у книгах, але дуже вірно.

— Гадаєш, з ними обома так просто порозумітися — з Віолетою і пані Франсуазою? — вів далі Шарль. — От утовкмачила твоя тітка собі в голову, що повинна за життя влаштувати щастя дочок. Жанета — слухається, а от з Бабетою їй буде нелегко.

При згадці про Бабету Жак насторожився. Він не розумів, до чого хилить Шарль.

— Бабета так легко не поступиться, — мовив Шарль.

— А чим вона має поступатися?

— От дивак! Живеш з ними поруч і не знаєш, що пані Франсуаза надумала видати її заміж за сина нотаріуса Лефатіса…

— За пана Лефатіса? А він?

— Та він сам ще нічого не знає. Адже твоя тітонька ні перед чим не зупиняється. Їй запало в голову, що тепер почнуть видавати нові закони, і судові, адвокати, нотаріуси підуть угору. Чим же в такому разі Лефатіс не наречений? Вона не зважає на те, що він і не мріє про Бабету, і сумніву не має, що його умовить. А втім, може, й справді, якщо його напоумити, він не відмовиться. Тільки от з Бабетою їй буде важче…

— Звідки ти все це знаєш? — Жак аж сполотнів.

— Від Віолети. Та ти не турбуйся! — заспокоїв Шарль товариша. — Це Бабета придумала, а пані Франсуаза. Я тобі для того й розповів. Поговори з Бабетою відверто.

— Якби я тільки міг!

— Ти? — Шарль сторопів. — Ну, коли ти відступаєш перед дівчиною, що ж лишається мені?

Жак нічого не відповів, і вони пішли мовчки. Потім Шарль сказав, продовжуючи почату розмову:

— Пригадуєш, ти розповідав мені про Муція Сцеволу, як він брав участь у змові проти етруського царя Порсени?

— Пригадую, звичайно. Ну то й що?

— Так-от, я запам'ятав слово в слово, як ти казав: коли Муція схопили, він, аби довести свою мужність, у присутності царя поклав праву руку у вогонь жертовника, і вона згоріла…

— І через те йому дали прізвисько Сцевола, що означає по латині «Лівша». Ну і що ж далі?

— Я цього не забув і вже двічі пробував…

— Що пробував? — зацікавився Жак.

— Палив руку…

Жак весело засміявся.

— Це здорово! Та я гадаю, друже, що ти даремно катував себе. Зачекай палити руку, вона може тобі ще дуже згодитися, і найближчим часом…

— Ти маєш на увазі Віолету?

— Та ні, вона тут ні до чого. Просто коли послухаєш, що говорять в Пале-Роялі, мимоволі стискаєш кулаки й думаєш: «Вони можуть мені знадобитися».

— Ти маєш рацію! — палко відгукнувся Шарль. — Будь певний, тобі не доведеться за мене червоніти… Ким-ким, а боягузом я не буду…

Тільки-но Жак зібрався відповісти Шарлю, як його увагу привернув чоловік, який ішов їм назустріч.

— Яке знайоме обличчя!.. — Жак обернувся до Шарля. — Де я його бачив?

Поважний пан у скромному чорному костюмі й береті, типовий представник третього стану, неквапливо наближався до них. Де ж міг Жак бачити це обличчя? І раптом з-під важких повік на нього глянули водянисті очі. Порожні очі!

— Та це ж Біанкур! Той Біанкур, до якого я ходив купувати книжки! — прошепотів Жак другові. — Але що це за маскарад? Адже він дворянин і йому не личить цей костюм! Та ще чорний берет на голові! Це він! Тепер у мене немає більше сумнівів!

— Виходить, він не тільки донощик, а й сищик? — розгублено запитав Шарль.

— Як їх не називай: сищиками, донощиками, шпигунами, у них ремесло одне.

Тим часом Біанкур зупинився, ніби чекаючи їх.

— Ходімо!.. — рішуче скомандував Жак і рушив просто до Біанкура. — От бачиш, зустрічі з нами ти не минув! — загримів Жаків голос. У вухах хлопця ще звучали волелюбні промови ораторів Пале-Рояля, а чоловік, який занапастив Фірм єна, стояв перед ним. — Не втекти тобі від розплати! Насамперед відповідай, де Фірмен Одрі?

Щось грізне видалося Біанкуру в позі юнаків, які підступали до нього. «Невже цей хлопчак — один з авторів листа? Хто його під'юджив? — промайнуло в голові у Робера. — Але яке йому діло до Фірмена? Що може бути у них спільного?»

— Який Фірмен? — отямившись, сухо запитав Робер і квапливо засунув руку в кишеню, ніби щось там намацував. — Я не знаю ніякого Фірмена.

— Не бреши! Не викручуйся! — Жак аж кипів од ненависті. В пориві нестримного гніву він схопив Пуайє за барки й почав термосити.

Шарль кинувся з іншого боку і вже замахнувся, та його зупинив голос Біанкура:

— Удвох на

1 ... 46 47 48 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жак Відважний з Сент-Антуанського передмістя», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жак Відважний з Сент-Антуанського передмістя"