Читати книгу - "Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути"

Колгосп імені Матросова Іглинського району Башкирської АРСР від пасіки в 1368 бджолиних сімей у 1953 р. одержав доход понад 500 000 карбованців.

Пасічник колгоспу «Верный путь» Шабалинського району Кіровської області Н. Г. Бурков в порядку додаткової оплати праці в 1953 р. одержав 740 кг меду.

Подібних прикладів можна навести багато і всі вони свідчать про те, що бджоли дають величезну користь не тільки колективним господарствам і пасічникам, а й широким масам населення нашої країни. Такі є величезні можливості колгоспного, радгоспного і присадибного пасічництва.

Пасіки на пришкільних ділянках

М. І. Калінін говорив: «Добре бути піонером у Радянській країні. Піонерський вік — це найкращі роки в житті людини. Вас усі люблять, ви оточені загальною увагою і піклуванням, ви — радість і надія радянського народу.

Але перед вами ще світліше майбутнє. Будьте готові зустріти це майбутнє гідними спадкоємцями».

У нашій радянській школі дітям прищеплюється любов до книги й праці. Багато шкіл мають свої дослідні мічурінські ділянки, де школярі мають змогу безпосередньо вивчати життя природи, ставити цікаві ботанічні і біологічні досліди.

На багатьох пришкільних ділянках є вулики з бджолами, і учні з великим захопленням спостерігають за життям бджолиної сім'ї.

Життя бджіл дуже цікаве для вивчення. Маючи на пришкільній ділянці вулик з бджолами, діти зможуть простежити весь шлях розвитку бджолиної сім'ї. Діти дізнаються, що бджолина матка відкладає в стільникові комірки запліднені яйця, з яких потім розвиваються бджоли-трудівниці, і незапліднені, з яких народжуються самці-трутні, при яких умовах з заплідненого яйця може розвиватися бджола-трудівниця, а при яких бджолина матка і т. д. Біля вулика, особливо заскленого, школярі зможуть вивчити, як впливає на розвиток організму бджіл зовнішнє середовище, тобто живлення, тепло та інші умови.

Важко описати, який величезний інтерес становить спостереження за життям бджолиної сім'ї, скільки радості дає спостереження за бджолами. Казково захоплюючі спостереження за життям сім'ї бджіл, за їх роботою у восковому палаці, за тим, як вони оберігають своє житло і т. д.

Значний інтерес для школярів становить також розгляд під мікроскопом різних органів бджоли-трудівниці, трутня. Розповідають, що коли Петро І був у Голландії, він дуже зацікавився винайденим Антоном Левенгуком мікроскопом. Петро І був здивований, коли побачив під мікроскопом жало бджоли з його гострими зазубринками. В наш час кожна школа має мікроскоп, який збільшує в багато разів значніше, ніж мікроскоп Левенгука. Розглянути у бджіл прості і складні очі, хоботок, медовий шлуночок, мальпігієві судини, жало і т. д. становить величезний інтерес.

У Ново-Єкатеринівській школі Старо-Бешівського району Сталінської області колгоспних дітей навчає пасічник-любитель учитель Василь Трохимович Цис. У листопаді 1943 р. серед героїв Радянської Армії, які успішно форсували Дніпро, був і командир взводу т. Цис. За проявлену відвагу і безстрашшя при виконанні цього бойового завдання Указом Президії Верховної Ради СРСР В. Т. Цис присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Після закінчення Великої Вітчизняної війни т. Цис знову став учителем школи рідного села, а у вільні години він працює на своїй пасіці, допомагаючи також колгоспним пасічникам. В Ново-Єкатеринівській школі навчається 320 учнів і більшість із них часто буває на пасіці у свого вчителя. З задоволенням розповідає В. Т. Цис своїм учням про життя бджолиної сім'ї, про те, яку величезну користь дають бджоли людині.

У селі Печерка Пишмінського району Свердловської області вчитель Трубін має маленьку власну пасіку, яка складається з чотирьох бджолиних сімей. Про товариша Трубіна знає весь район, про нього говорять як про пасічника, який завжди дістає високі медозбори.

Літом у садку т. Трубіна завжди бувають школярі, які живо цікавляться тим, як живуть бджоли, як будують стільники, готують мед. У школярів, що побували на пасіці, мимоволі прищеплюється любов до бджіл, до природи рідного краю.

Дуже корисні результати дала ініціатива викладача біології середньої школи Кайбицького району Татарської АРСР К. Гізатулліна, який організував у 1947 р. шкільний гурток юних пасічників. Влітку гуртківці часто бували на колгоспній пасіці, вивчали життя бджіл і допомагали в роботі пасічникам. Досвід роботи юних пасічників на пасіці допоміг їм краще засвоїти предмет біології і вчення Ч. Дарвіна, І. В. Мічуріна.

Понад чверть століття тому В. Ф. Горський у своїй книзі «Пятьдесят советов пчеловоду» повчав: «Допоможи, якщо це потрібно, матеріально сільському вчителеві організувати пасіку. Завдяки такій пасіці діти, які навчаються в школі, дізнаються про бджіл; деякі з них зацікавляться і з часом самі стануть свідомими і культурними пасічниками».

Максим Горький, розповідаючи про Антона Цехова, згадував: «Одного разу він покликав мене до себе в село Кучук-Кой, де у нього був маленький клаптик землі і білий двоповерховий будиночок. Там, показуючи мені свій „маєток“, він жваво заговорив: — Якби у мене було багато грошей, я влаштував би тут санаторій для хворих сільських учителів. Знаєте, я побудував би такий світлий будинок — дуже світлий, з великими вікнами і з високими стелями. У мене була б чудова бібліотека, різні музичні інструменти, пасіка (розрядка наша — Н. І.), город, фруктовий сад, можна б читати лекції з агрономії, метеорології. Вчителеві треба все знати, батеньку, все!».

Для радянського вчителя випало найбільше щастя — виховувати молоде покоління будівників комуністичного суспільства, безмежно відданих своїй чудовій Батьківщині. При сприянні Всесоюзного науково-дослідного вітамінного інституту і РВНО Залізничного району Москви ми створили в Москві музей медичного пасічництва з експериментальною пасікою.

Призначення цього музею — показати значення бджіл і продуктів пасічництва в житті людини. Музей медичного пасічництва має за мету пропаганду широкого розвитку пасічництва максимального збору меду і раціонального випробування продуктів пасічництва в інтересах здоров'я трудящих.

У музеї експонуються репродукції картин видатних російських, радянських художників, які відтворили на своїх чудових полотнах пасіку, як невід'ємну частину величної вітчизняної природи.

Основні стенди присвячені експонатам, малюнкам, фотографіям, діаграмам, рентгенограмам і т. д., які дохідливо розповідають про високі харчові і лікувально-профілактичні властивості бджолиного меду.

Плексигласовий (з органічного скла) засклений та інші спостережні вулики з бджолами дають змогу відвідувачам музею докладно вивчити життя бджолиної сім'ї, а також ознайомитися з експресним методом добування вітамінних лікувальних сортів меду, вироблюваних бджолами за рецептом людини. Створення мікроклімату з облітною камерою (мініатюрною теплицею) дає можливість школярам спостерігати життя і роботу бджіл протягом року.

У музеї експонуються моделі, фотографії, малюнки, схеми, які ілюструють методи лікування, показання і протипоказання до застосування бджолиної отрути; наводиться також методика одержання отрути без шкоди для бджіл. На