Читати книгу - "Дівчина друга. Притворись моєю, Єва Скайлер"

 — Чого встала? Тобі погано? — хриплим від сну голосом поцікавився він, намагаючись сісти.                

 — Спи, — сказала суворо. — Ти і так весь день няньчився зі мною.                                                                    

 Мене зненацька смикнули за руку і повалили на диван. Не встигла здивуватися, як мене вже посадили і сунули градусник під пахву.                                                    

 — Міряй давай, — позіхаючи, промовив Шведа, сідаючи поряд.                                                                           

 — Я більше не хочу спати , — зізналася пошепки. — Виспалася.                                                                               

 Шведа потягся, хруснув шиєю і з усмішкою глянув на мене.                                                                                            

 — Тоді давай їсти. Я купив нам смаколиків.                     

 Здивовано підняла брови, а мажор клацнув мене по носі.                                                                                             

 — Тільки не кажи, що відмовишся, — хитро сказав і поліз у холодильник.                                                              

 — На тумбочці, до речі, стоїть морс.                                    

 — Спочатку… — сказала діловито. — Ти даси мені щітку та зубну пасту. Хочу вмитися та відчути себе людиною. 

 — Це ти даремно, звичайно, — усміхнувся гад, але холодильник все-таки закрив і підійшов до тумби. — Так, це все тобі, — простяг мені пакет, змусивши здивовано моргнути. — А мені давай градусник.             

 — Ти жорстокий, — усміхнулася і витягла градусник.   

 Шведа перевернув його і насупився.                                 

 — Тридцять вісім і два. Впевнена, що добре почуваєшся?                                                                             

 Прислухалася до себе і пожала плечима.                          

 — Цілком. Краще ніж після тренування.                            

 Мажор почухав потилицю і сказав:                                    

 — Гаразд, йди у ванну, я поки що накрию нам стіл.        

 Слухняно кивнула і зникла за дверима. Схоже, мажор також нічого не їв. Зрозуміло, що він відчуває частку своєї провини за те, що трапилося зі мною, але навіщо так старатися?                                                                           

 У пакеті була не тільки щітка та паста, але й рулон туалетного паперу, мило в новенькій рожевій мильниці, яке перед цим вийняли з упаковки та акуратно поклали. Масажна щітка для волосся, шампунь, бальзам, кондиціонер, гель для душу і крем для обличчя та рук.                                                                           

 Рівень турботи Шведи зашкалює. І навіть гігієнічні одноразові прокладки купив. В мене палали не тільки щоки, а й кінчики вух.                                                            

 Я самостійно прийняла теплий, не гарячий, але й не холодний душ, хоча для розпаленої шкіри вода здавалася холоднішою, ніж вона є насправді, тому я трохи замерзла. Зате вимила волосся, а після бальзаму та кондиціонеру воно легко розчісувалося. Шкіра пахла лотосом і ваніллю, а я відчувала себе свіжою і відпочившою.                                                             

 Вийшла з ванної і завмерла, втягуючи носом приємний аромат кави. Напевно, із кавового апарату, який стоїть на поверсі. На столі диміла гаряча піца, але з мого боку ще стояв йогурт та зелене яблуко, на якому сяяли крапельки води.                                                            

 — Вирішив, що піца надто шкідлива їжа і підсунув мені яблуко?                                                                                          

 Шведа піднявся з дивану і присунув мені стілець.          

 — Скажу правду, я гадки не маю, який раціон повинен бути у хворих, а гуглити, часу не було. Поки ходив магазином у пошуках всього необхідного, замовив піцу, а потім сунув її в холодильник, помітивши тут мікрохвильову піч. Піцу ти любиш.                                      

 — Ага, — усміхнулася і сіла за стіл. — Але за йогурт окреме дякую, — відкрила пляшечку і зробила кілька ковтків, полегшено видихнувши.                                         

 — При температурі начебто митися не можна, — сумніваюяись, сказав Шведа.                                               

 — Грітися не можна, — озвалася я, витираючи рот серветкою від білих слідів йогурту. — А я прийняла швидкий ледве теплий душ, — обернулася до нього і натягнуто усміхнулася. — Дякую. Я все віддам тобі… точніше заплачу за речі та лікарню.                                   

 Макс закотив очі і несильно тріснув мене по лобі.         

 — Ай! З глузду з'їхав?! — вигукнула здивовано.               

 — Ти хоч і несправжня, але моя дівчина. А взагалі… навіть не думай про це. Зрозуміла? — в його очах не було й натяку на жарт.                                                              

 Ми з'їли майже всю піцу, залишки прибрали в холодильник, а потім разом завалилися на вузький диван і читали одну на двох книгу майже до п'ятої ранку, поки в мене не піднялася температура до критичної позначки.                                                                 

 Мене поклали назад у ліжко, всадили в попу укол, а потім поставили крапельницю. Шведа  сидів на стільці, але руки поклав на ліжко, а на них положив голову.       

 — Змагання в четвер, ти казала?                                          

 — Ну так, — озвалася сипло. Очі сльозилися через високу температуру. — Але я хотіла одужати до середи. Якщо пропускатиму навчання, то хтось з однокурсниць може повідомити хореографу. Точніше одна однокурсниця.                                                                             

 Шведа зрозуміло кивнув.