Читати книгу - "Пригодам — ура!"

щоб зайшов за собою до нас. 4 Ця купа велика — загублений час. Боюся, що й місця не стачить у нас… Ось — час для навчання, загублений в школі, — його вже, напевно, не вернеш ніколи! Тут — час допомоги і мамам, і татам, який у розвагах втрачали завзято. Там — Час для зарядки, що в ліжках згубили і разом зі спортом у ліні втопили… Тут стільки часу погубили невчасно, що я вже й не знаю, куди його класти! Напевно, мені доведеться на дверях скоріше прибити табличку фанерну, щоб з неї нарешті довідався кожний: «Загублений Час Повернути не можна!» 5 А онде в куточку, далекім і темнім, лежить і страждає загублена чемність. Страждає за хлопця якогось страшенно!.. Він лізе в тролейбус, немов навіжений, всідається й дума: «Усі ви — хоч трісніть! Нізащо у світі не встану я