Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

Західні країни були єдині в думці, що Росія не має права на військову операцію на території України, заявив того дня Яценюк: «Протягом останньої доби я особисто мав декілька розмов — з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, з віце-президентом США Джо Байденом, головою Європейської комісії паном Баррозу, президентом Європейського Союзу паном Ромпеєм»239.

Олександр Турчинов за підсумками вчорашнього вечірнього засідання указом в. о. Президента ввів у дію рішення РНБО щодо приведення в бойову готовність Збройних Сил України. Секретар РНБО Андрій Парубій повідомив, що Міноборони по всій Україні викликає військовозобов’язаних, яких потребують Збройні Сили України.

Перший віце-прем’єр-міністр самопроголошеного уряду Криму Рустам Темиргалієв заявив, що практично всі силові структури, дислоковані на території Автономної Республіки Крим, узяті під контроль кримської влади: «Зараз підрозділи протиповітряної оборони Збройних Сил України, розквартировані в АРК, також переходять на бік кримчан»240. Це було відвертою брехнею й частиною інформаційної війни — того дня жодну в/ч ЗСУ не захопили.

У Херсоні відбувся альтернативний мітинг: кількасот учасників із прапорами Росії пройшлися вулицями міста, скандуючи «Единая Русь — Россия, Украина, Беларусь»241. У мережі з’явилося відео, де місцеві мешканці розповіли, що «активістів» мітингу завезли з Криму й Росії: «напівзеки, 8 автобусів з Росії їх привезли».

«Новоросії» ще не було, але план Путіна з дестабілізації й майбутнього створення «народних республік» уже діяв. Його первістки проявилися не на Донбасі, а саме в Херсоні, на таких от мітингах. Очевидно, план цей передбачав повне розчленування України по Дніпру й створення буферної зони, яка включала б Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську, Харківську, Миколаївську й Одеську області.

Джанкой та інші частини Криму знову відрізані від інтернет-мереж «Укртелекома» — ключові кримські вузли зв’язку компанії виведені з експлуатації невідомими у військовій формі. У заяві агенції «Ворот@Крыма» сказано: «На захоплених вузлах зв’язку компанія не може оперативно проводити заходи з підтримки мережі в працездатному стані»242.

Перший президент України Леонід Кравчук у колонці на російському ліберальному сайті snob.ru попередив Росію про наслідки майбутньої окупації Криму: «Усі країни Європи підтримають Україну. У мене немає жодного сумніву. Ми — об’єкт агресії. У цій ситуації нам треба просто бути розумними, не допускати крутих дій. Після Другої світової війни був Нюрнберзький процес. Так, він був у Німеччині. Але він може повторитися й у іншому місці»243.

Російське телебачення виявилося добре підготовленим до постановочних зйомок, коли для створення «правильної» картинки активно використовувалися й спеціально найняті пересічні люди, і професійні актори кримських театрів. Ролики чи з «випадковими» перехожими, чи зі злими бандерівцями транслювалися на всіх федеральних каналах: «Россия-24», «Первый канал», «НТВ», Life News тощо.

В інтерв’ю російським медіа Володимир Константинов зробив фантастичні заяви, що «двічі такі [бандерівські. — Прим. ред.] групи захоплювали будівлю Верховної Ради», зокрема «один раз цілих два поверхи», одна з таких груп, «озброєна вогнепальною зброєю й ножами», навіть прорвалася до нього на шостий (!) поверх, що загрожувало його життю, але була вчасно зупинена охороною, і вони назвалися учасниками «Правого сектора». На прохання журналістів підтвердити інформацію про наявність і дії таких загонів документально відповів, що «ті, хто посилає такі загони, не завжди роблять це публічно, а найчастіше непублічно.»244.

Він уникнув відповіді на питання, чи діють у Криму Конституція України та Конституція Криму, за яким законом проводитиметься референдум. Замість прямої відповіді став критикувати запитання журналістки, яка нібито «отримує зарплату від американських служб».

Константинов уникнув і питання, чи був напад на будівлю штабу ГУ МВС у Криму, інформація про який стала головним аргументом ухвалення Радою Федерації сумнозвісного рішення: «Я не був свідком цієї події, але вірю, що напад був, тому що тоді було багато різних груп. <.> Крим — це земля, яка належить російському світу, і цього не слід нікому забувати. Це тисячоліття історії. Російський і український народи — це все російський світ. Ми пережили багато, зокрема й Велику Вітчизняну війну, ми переживемо й цей період разом, і в нас не було, немає і не буде проблем з українським народом. Але в нас були, є й будуть проблеми з нацистами, і тут ми будемо безкомпромісні».

На вулицях Сімферополя помічено російські військові патрулі в повному спорядженні.

Збройні сили Чорноморського флоту почали штурм відділень контррозвідки ВМС України в Севастополі на вул. Суворова. Українські військові забарикадувалися в будівлі штабу й сказали, що «стоятимуть до останнього».

«Севастопольские новости» повідомили, що близько 13:00 знеструмлено штаб українського флоту: «Поки штаб флоту ВМС ЗС у Севастополі пікетують. Невідомі у камуфляжі відчинили електропідстанцію, що поруч зі штабом ВМС на вулиці Руднєва»245. Було помічено до 100 осіб, серед них козачки.

Найбільш драматична ситуація із захопленням будівель розгорталася в Севастополі, поблизу Балаклави та на аеродромі «Бельбек». Тут концентрація російських спецслужб, козачків і кримської самооборони Аксьонова була максимальною, тож українські силовики й контррозвідка зазнали найпотужніших ударів — у лічені дні й години початку військової анексії Криму виводилися з ладу системи життєзабезпечення.

Юлій Мамчур підсумовує: «У Криму в моїй частині було близько 50 літаків і на аеродромі в Кіровському — 13. З аеродрому „Бельбек“ не вдалося забрати три Л-39 і 9 МіГів. Десь у середині червня наші активісти провели акцію біля російського посольства, перевертали машини.

Наші інженери в цей час займалися перевезенням літаків із „Бельбека“. Але через події під посольством росіяни відмовили нам в передачі військової техніки. Таким чином, із „Бельбека“ і Кіровського 50 літаків ми вивели, 12 залишилося там».

Віце-прем’єр України Володимир Гройсман повідомив на прес-конференції про відсутність діалогу з кримською владою: «З нами поки що на зв’язок не виходять. Ті, хто працює зараз у містах і селах, можуть бути з нами на зв’язку 24 години на добу»246.

Російський «Интерфакс», посилаючись на Сергія Аксьонова, повідомив: «Кримська влада має намір застосовувати силу щодо тих українських військовослужбовців і співробітників силових структур, які не бажають підкорятися владі автономії»247.

Спікер Володимир Константинов вирішив загітувати мешканців інших регіонів України, розписуючи принади «кримського раю»: «На південному сході України живуть наші брати,