Книги Українською Мовою » 💛 Історичний любовний роман » Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En 📚 - Українською

Читати книгу - " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Влад і Марія Цепеш. Повернення додому" автора Vit En. Жанр книги: 💛 Історичний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 80
Перейти на сторінку:
Глава 39

За кілька годин Марія вишивала в спальні, а Влад приймав ванну в сусідній кімнаті.

 —Марія! -крикнув той.

—Так, Влад? – Залишивши вишивку зайшла до його кімнати.

 —Допоможи мені -перевів погляд на ганчірку, для миття шкіри.

Вона посміхнулася і підійшла ближче.

 —Несподівано що ти покликав мене на такі особливі церемонії - почала мити його спину, роблячи легкий масаж.

— Хм... Ти ж сама не приходиш.

—Останній раз коли я сюди приходила ти виставив мене з кімнати.

—Я думав, мені треба було побути на одинці.

Усміхнулася і прикусила мочку його вуха. Чоловік провів вологою рукою по плечу, і вона відчула бажання возз'єднатися з ним.

На його обличчі з'явилася нахабна посмішка.

—Скажи це.

—Що сказати? -перевела погляд на нього, відчуваючи, як по ногам прийшло тремтіння і з'явилась легкість.

—Скажи, що хочеш мене.

— Дуже хочу… - подивилася на нього благаючим поглядом.

Влад різко схопив її за руку і перекинув на себе, вона впала прямо на нього і голосно засміялася. Бризки води були скрізь.

— Я тепер вся мокра... — глянула йому в очі і серйозно сказала.

Він узяв її за підборіддя та ніжно поцілував. Руки князя ковзнули на талію жінки і сукня незабаром спала з плечей.

                                                                          * * *

В цей же час Ілона сиділа біля дзеркала і розчісувала густе і довге волосся.

 —Ілоно! Ілоно! - почувся шум, і звук удару, об скло. Юна леді підійшла до вікна.

—Хто тут? - стурбовано спитала вона.

— Це я, Джакомо, невже забула про свого судженого?

—Боже, ні звичайно. Вибач, що не відповіла... Батько, мало не дізнався про наше листування, я дуже злякалася за тебе - приставила руку до ширми на вікні, ніби взявши хлопця за руку.

—Не хвилюйся за мене, пташко. У будь-якому випадку вони не мають права вирішувати за тебе, з ким тобі бути, а я не полишу спроб бути с тобою.

Вона відвела очі вбік, їй одночасно і подобалося як він її називає, але одночасно і соромно, щоки вмить порозовіли і та безглуздо посміхнулася.

— Сподіваюся, ми незабаром зможемо побачитися нормально. -уже тихіше сказав Джакомо.

— Теж на це сподіваюся, але ці тирани не дають. - з обуренням сказала вона.

На шум скла, прокинулася Марія. Вона одягла нічний халат і вийшла прислухаючись до галасу. Почувши грубуватий голос одразу зрозуміла, де це.

 —Ілоно! — увійшла до дочки.

Дівчина відійшла від вікна і була у ступорі.

—Ма... Мамо? -заїкаючись сказала.

—З ким це ти розмовляєш? — сказала тихо і спокійно, стримуючи емоції.

—Я...Не з ким.

 —Ілоно! — почувся голос Джакомо, який ще не знав, що Марія зайшла.

 —Ні з ким означає? — попрямувала швидко до вікна государиня

Ілона схопила її за рукав халата і крикнула: Біжи!

Джакомо одразу побіг, Марія хотіла піти за ним, але дівчинка тримала її за одяг, настільки сильно, що у своєрідній, якщо так можна сказати "боротьбі" рукав від халата матері порвався, Марія розлютилася і відштовхнула княжну.

—Та що ти робиш, га?! -кричала та.

—Не лізь до мене! Ти взагалі мені ніхто!

—Слідкуй за словами!

 -А то що?! Ти тут ніхто! Ти тільки псуєш нам життя! Хочу, щоб ти померла, краще б тебе не було взагалі! — кричала та, Марія не стрималася і дала дочці ляпас. Ілона здивовано дивилася на неї, вперше хтось підняв на неї руку, пані сама злякалася і хотіла підійти до неї.

—Я ... Я не хотіла

—Не смій мене чіпати! Ненавиджу тебе! — дівчина побігла до дверей і, відчинивши її, швидко побігла в невідомо напрямку ридаючи.

На зустріч їй вийшла Лідія. 

—Що сталося? -схвильовано спитала жінка.

—Мама ... Вона не дозволяє мені зустрічатися з Джакомо, чому іншим можна, а мені не можна? У цього малого.. Уже є майбутня дружина, а я чим гірша? — плакала їй у плече та. 

Лідія погладила її по голові.

—Заспокойся, Марія просто не розуміє тебе, вона спеціально так налаштовує батька проти тебе... - ніби щиро проказала та.

—Що я їй погано зробила?

— Нічого, ти їй нічого поганого не зробила, просто вона така безсовісна людина, думає тільки про себе та свого сина.

—Ненавиджу її.

                                                                                     * * *

Тим часом у кімнаті Ілони.

Марія закотила очі і сіла на ліжко, відчуваючи свою провину, по її щоці побігла крапля солоної води. 

Вона йшла в покоїв тягнучи ноги, їй було погано, серце боліло, тому жінка зайшла до свого кабінету і одразу прийняла кінську дозу ліків, ковтаючи ложку за ложкою, захотілося спати і втративши рівноваги, вона сіла на стілець. 

Посчувся шум, але цього разу вона не почала дивитися де було джерело.

—Тут хтось є? -тихеньким голосом сказала.

— Так, твоя смерть, але перед цим ти і твій братик дадуть відповідь за те, що зробили — не встигла та повернути голову, як до її носа приставили ганчірку, з чимось їдким. 

Через пару хвилин боротьби Марія знепритомніла, супротивник був сильний.

Чоловік підняв її на руки і поніс кудись темним коридором.

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 48 49 50 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги « Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"