Читати книгу - "Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш"

3. Якщо гроші таки потрібні для вашого проекту, вони зовсім не обов’язково мають бути вашими. Станьте генератором і розробником певної ідеї та продайте її якомусь мільйонерові.

4. Розділіть витрати на свою мрію з людьми, з котрими хотіли б розділити саму мрію. Бася, дизайнерка тканин, якій трохи за тридцять, зізналася, що вона давно таємно й безнадійно плекає одне прагнення – організувати комуну художників на власній віллі на півдні Франції. Як тільки я переконала її в тому, що цю мрію можна реалізувати, мозковий штурм одразу видав на-гора рішення проблеми: зібратися з кількома друзями-однодумцями й разом орендувати віллу. (Витрати на кожного склали близько двох тисяч доларів.)

Бачите? Бідність – аж ніяк не виправдання для того, аби відмовлятися від своєї мрії, якою б великою та «нездійсненною» вона не була.

Корекція: редагуємо ваш список

Отже, у вас є список ідей для вирішення питання: «Як мені досягти мети без Х?» (або «Як отримати Х?»). Ви записали всі ідеї, які спадали на думку вам і вашим друзям, тому деякі з них явно ексцентричні. Інші, можливо, є досить прийнятними способами досягнення мети, але у вас немає особливого бажання їх застосовувати. Напевне, є також кілька ідей, що здаються перспективними. Я не маю на увазі – «можливими», але такими, що змушують ваше серце битися частіше. Однак вони все ж таки радше нагадують недосяжного журавля в небі. Ваше наступне завдання – вибрати одну або дві найкращі ідеї та почати «спускати їх на землю».

Погляньмо, як це зробила цілком реальна людина.

Мері, 27 років, розлучена мати дворічної донечки, визначила свою початкову мету як вступ до медичного університету. Вона колись навчалася на підготовчих курсах для майбутніх студентів-медиків і мала гарні оцінки. Але закохалась у віолончеліста, який більшу частину року проводив на гастролях свого струнного квартету. Оскільки музика була другим великим коханням Мері, вона прийняла нелегке рішення – вийти заміж за свого музиканта й подорожувати разом із ним, замість того щоб вступити до медичного університету. Коли шлюб зазнав краху (її чоловік закохався у свою нову колегу-віолончелістку), вона повернулася додому, у маленьке містечко на півночі штату Нью-Йорк, де одружена сестра могла подбати про її донечку, поки вона працювала у фірмі електроніки.

Мері відчувала, що обрала колись неправильний шлях на роздоріжжі і що без грошей та з маленькою дитиною на руках надто пізно повертатися назад. Але вона явно все ще дуже хотіла стати лікаркою! Я переконала її зробити вступ до медичного коледжу своєю початковою метою та перелічити всі труднощі, які можуть виникнути на цьому шляху, у списку проблем. Перешкоди були величезними:

1. Немає грошей.

2. Забула майже все, що вчила на підготовчих курсах.

3. Дорослих жінок і тих, які мають дітей, неохоче беруть до медичного університету.

4. Хто подбає про дитину (якщо доведеться залишити рідне місто)?

Я порадила Мері влаштувати мозковий штурм для кожної з цих проблем по черзі. Вона вирішила почати з грошей, тому що вони потрібні для всього: повторних підготовчих курсів, навчання в самому коледжі, для того, щоб купляти їжу, винаймати житло, оплачувати дитсадок або послуги няні. Мері вигадувала ідеї разом зі своєю сестрою та подругою, поки їхні діти гралися під столом у їдальні. Її перший список мав такий вигляд:

Проблема: Як вивчитися на лікаря, не витративши жодної копійки з власної кишені.

1. Отримати стипендію.

2. Узяти кредит.

3. Виграти в лотерею.

4. Одружитися з багатієм, який оплатить моє навчання.

5. Піти до армії та навчатися в коледжі за військові кошти.

6. Опублікувати сумну історію мого життя в місцевій газеті та знайти багатого покровителя.

7. Стояти на вулицях Нью-Йорка з плакатом «ДОПОМОЖІТЬ САМОТНІЙ МАТЕРІ ВИВЧИТИСЯ НА ЛІКАРЯ».

Саме так зазвичай відбувається мозковий штурм. Спочатку вам спадають на думку серйозні, розумні, очевидні ідеї на кшталт стипендії чи кредиту. А далі починається шалений політ фантазії: прекрасний принц приїде на білому «кадиллаку» та врятує вас, або якийсь таємничий доброчинець з’явиться на ґанку вашого будинку з чеком на мільйон доларів. Маючи право дати волю своїй фантазії, ви отримуєте чудову можливість відвести душу, досхочу посміявшись. І тільки після цього починають зринати дійсно сміливі й оригінальні ідеї.

Щоправда, вони здаються надто оригінальними. Уперше проглянувши після мозкового штурму свій список, Мері сказала: «Можливо, я могла б отримати кредит, але, боюся, він покриє лише плату за навчання, а на що ми будемо жити? Ідеї № 3 та 4 просто дурні. Щодо ідеї № 5 – мені і в армію? Це просто смішно. Я збожеволію за тиждень. Мені в принципі подобається № 6, але, щиро кажучи, не думаю, що ця ідея спрацює, і, крім того, я надто нерішуча й водночас надто горда, аби благати когось про допомогу. А через це одразу слід відмовитися від № 7».

Зупиніться просто зараз! На цьому етапі нічого не викреслюйте. Як Мері, ви, мабуть, вважаєте, що можете без зайвого галасу відкинути дев’ять із десяти своїх ідей, але є дві дуже вагомі причини, чому не слід цього робити. Перша з них – це те, що і в найбожевільнішій ідеї криється якесь раціональне зерно. Друга полягає в тому, що песимізм стосовно ефективності певної ідеї може маскуватися під брак зацікавлення нею. І поки ви трохи глибше не проаналізували кожну з них за допомогою чарівного питання «Як?», вам достеменно не відоме значення слова «можливий».

Перше правило корекції результатів мозкового штурму таке: ніколи не відкидайте жодну ідею, доки ви не поставили щодо неї три питання:

1. Що є корисним, раціональним компонентом (або компонентами) в цій ідеї? (Ви повинні знайти щось цінне в кожній із них.)

2. Як можна обминути непрактичні елементи цієї ідеї, тобто подолати труднощі, пов’язані з її втіленням? (Іншими словами, замість того щоб викинути певну ідею на смітник, варто скласти список міні-проблем, що, у свою чергу, потребуватиме нового раунду етапу «літання у хмарах».)

3. Основою яких подальших ідей вона може стати?

Погляньмо, як це зробила Мері – і які сюрпризи на неї очікували.

Ідея № 1: Отримати стипендію