Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Джордж і корабель часу 📚 - Українською

Читати книгу - "Джордж і корабель часу"

311
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Джордж і корабель часу" автора Люсі Хокінг. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 71
Перейти на сторінку:
я й хотів, то що? — вишкірився Дамп. — Я тебе зі собою не беру, — він загиготів: — Цій планеті кінець. Який жаль! Невдахи!

— Тоді чому ви ще тут? — до Аттікуса повернувся дар мови. — Якщо ви так ненавидите цю планету й людей, то чому не летите собі геть?

Джордж мало не розреготався.

— Він не може! — хлопець повернувся до Дампа. — Я бачив, що штучний інтелект переміг вас у шахах! І ви програєте не тільки в шахах. Ви у всьому програєте!

— Замовкни, я сказав! — Дамп тицьнув на нього пальцем.

— Що тепер, ваша величносте? — озвався Собацюра, якому нетерпеливилось якомога скоріше закінчити цю незручну розмову.

У кімнаті запала тиша.

Однак Дамп зовсім не почувався загнаним у кут і нічого пояснювати не збирався. Навпаки, він повівся несподівано. Випростав спину, надув груди й обійняв Джорджа за плечі.

— Слухай сюди, — він повів Джорджа до вікна. Звідти видно було весь Едемополіс — унизу між хмародерами роїлися люди. З одного боку простягалася гола пустеля, з другого об фортечні мури розбивалися морські хвилі. — Давай домовимося.

Розділ двадцятий

жордж гойдався на неспокійних хвилях у маленькому човні. Він мав удосталь часу обміркувати те, що недавно сталося. Холодна темна вода раз у раз хлюпала на ніс його човника, а він тим часом намагався в усьому розібратися. Було дуже непросто. І дуже холодно. На нічному небі виблискували зорі. Це прегарне, величне видовище перевершувало все, що набудував Трелліс Дамп, — усі його вежі й мури.

Джордж плив уперед; човен сам прокладав маршрут темними водами непривітного моря. Трелліс Дамп не збирався домовлятися по-справжньому. Джордж мав самотужки дістатися до Альби й поговорити з лідеркою того краю — загадковою особою, яку Дамп називав просто «вона». Джордж мав привезти її до Едемополіса, щоб вона нарешті погодилася допомогти Дампові перемогти машини, які стояли на шляху до його мети: керувати цілим світом із космосу.

— А що мені за це буде? — сміливо запитав Джордж, коли стояв поруч із Дампом і дивився на краєвид, що відкривався з Великої вежі.

Навколо височіли скляні будівлі. Деякі їхні стіни, що здіймалися поміж хмар, були зелені від рослин, які постійно поливали. З одного боку Джордж побачив величезну споруду — щоправда, нижчу за хмародери — у формі сріблястого круга, що виблискував у яскравих променях сонця.

Проте за вежами, що кільцем оточували Велику вежу Дампа, виднілися старіші, занедбані будівлі, а за ними — самі лише нетрі. Джордж зауважив, що Брама достатку, через яку він потрапив до Едемополіса, навмисне стояла в тому місці: вона вела просто до центральної площі й Великої вежі, так що люди, які прибували до міста, бачили його найгарнішу частину з іншого боку простягався берег, наїжачений ракетами. Темно-синє море було помережане білими бурунцями, а на обрії майоріла зелена смужка землі. «Напевно, це Альба!» — подумав Джордж. Так близько і водночас так далеко...

Дамп посміхнувся.

— За це тобі буде все — і нічого, — відповів він. — Роби те, що я тобі кажу. Привезеш її сюди, вона перепрограмує розумні машини так, щоб ті слухалися мене й тільки мене, і тоді всі лишаться живі й здорові. А не привезеш — ну то...

— То що? — вражено перепитав Джордж. — Але ж...

— Ти чув, що я сказав, хлопчиську, — посмішка вмить стерлася з лиця Дампа. — Тоді всім буде кінець. Всім!

Джордж не мав вибору. «Невже Дамп справді зможе виконати свою погрозу і знищити всіх-всіх?» — подумав він. А якщо він не повернеться — чи дійсно той на таке зважиться? Був тільки один спосіб про це дізнатися, от тільки надто ризикований. Якщо Дамп не бреше, усі люди загинуть.

Джордж розумів, що в Дампа теж небагато варіантів. Йому потрібна загадкова «вона». Дамп був переконаний: доля корпорації, що переживала не найкращі часи, — в її руках, хлопець побачив це на власні очі. В Едемі нічого не працювало як слід: майже всі були нещасливі, голодні й убогі. А решта або жили в ізоляції в колонії на деревах, покладаючись на стародавні методи виживання й дрібку наукових знань, або бігали пустелею, як божевільні, або ж мешкали в чотирьох стінах у Бульбашці — технологічній ілюзії під цілодобовим наглядом.

Навіть люди на горішньому поверсі Великої вежі Дампа виглядали наляканими, так наче земля унизу почала вислизати їм з-під ніг. «Може, Едем і є власністю Дампа, — подумав Джордж, — але насправді він йому не належить. Принаймні людські серця й душі — точно ні».

Перш ніж Джорджа спустили з Великої вежі — цього разу не золотим ліфтом, а брудним і поцвілим з протилежного боку будівлі, — йому дали чіткі вказівки.

— Привези її до Великої вежі до наступного заходу сонця! Інакше вина за всі наслідки ляже на тебе! — гаркнув Дамп. — І тільки її саму — ніякого війська! Якщо вона приведе за собою підкріплення, я відразу дам наказ усіх знищити.

Німу побіліла мов крейда, коли це почула, і спробувала втрутитися.

— Але ж ваша величносте, — благально мовила вона, — ще нікому не вдавалося перепливти Скрутну протоку й дістатися звідси до Альби. Це дуже небезпечно. Хлопець або потоне, або загине. Вони відразу запустять ракету в його човен, як тільки його помітять.

«Німу, якій і так непереливки, ще знайшла в собі мужність заступитися за мене!» — подумав Джордж.

— То нехай тримає кулаки, щоб не запустили, — Дамп і бровою не повів.

Він пронизав Німу суворим поглядом:

— А може, ви таємно підтримуєте зв’язок з Альбою

1 ... 48 49 50 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Джордж і корабель часу», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Джордж і корабель часу"