Читати книгу - "Теорія права і держави: Підручник."

• військово-диктаторський - спирається на збройні сили, з допомогою яких захоплює владу (нерідко шляхом державного перевороту);

• мусульмансько-фундаменталістський - спирається на ісламську релігію, вважає Коран основним законом держави, нехтує правами людини.

Ознаки тоталітарного режиму:

1) відсутність реалізації (найчастіше і юридичного закріплення) принципу «поділу влади» й зосередження влади в руках однієї особи або олігархії (групи осіб), непідконтрольних народу;

2) нетерпимість до політичного інакодумства, його переслідування;

3) єдина ідеологія, відсутність гласності і дія суворої політичної цензури;

4) монополія однієї партії, заборона діяльності опозиційних партій та організацій;

5) жорстка централізація влади, зосередження її в руках центральних органів держави;

6) панування державної власності;

7) одержавлення громадських організацій, перетворення їх на державних «придатків»;

8) знецінення людини, погляд на неї як на засіб для досягнення цілей держави; фактична відсутність (за формального проголошення) прав і свобод людини, механізму їх захисту;

9) мілітаризація суспільного життя.

Приклади тоталітарного режиму: сталінізм в СРСР( 1930-1953 рр.), маоїзм у Китаї (1954-1976 рр.), фашизм в Італії (1922-1945 рр.), націонал-соціалізм у Німеччині (1933-1945 рр.).

Механізм держави - цілісна, ієрархічна, динамічна система державних органів, підприємств, установ, що здійснює завдання і функції держави на основі і в межах права.

Ознаки механізму держави:

1) структурована система - її структура складається з елементів, тісно пов’язаних між собою. Політико-організаційну основу системи становлять органи держави, територія держави, збройні сили та інші державні військові формування, державні символи, столиця держави;

2) ієрархічна система - побудована на засадах субординації і координації. Ієрархія простежується в розчленованості державного механізму на різні державні органи, блоки, підсистеми, що перебувають у супідрядності один до одного і мають діяти скоординовано - разом, злагоджено і без збоїв. Одну із підсистем держави утворюють вищі органи держави (парламент, уряд, глава держави), другу - центральні органи виконавчої влади (міністерства, комітети, фонди). Існує підсистема виконавчої влади місцевого рівня: державні адміністрації на чолі з їх головами. Судові і правоохоронні органи (прокуратура, міліція, служба безпеки) мають свою, внутрішню, ієрархічну структуру;

3) цілісна система - побудована на єдиних принципах, має єдині завдання і цілі діяльності. Кожний суб’єкт механізму держави як його системний елемент органічно зумовлений усіма іншими його елементами і функціонуванням системи в цілому;

4) функціонуюча (реально працююча) система - перебуває в динаміці, розвитку завдяки використанню набору засобів, способів для управління суспільством, виконання функцій держави;

5) має організаційно-економічну основу - єдину державну бюджетну, грошову, банківську системи, державну власність;

6) легітимна і легалізована система - визнана народом, діє на основі та у межах права;

7) ефективність дії визначається людським фактором - професіоналізмом державних службовців, їх спеціальним статусом, гарантіями зайнятості і соціального захисту.

У літературі трапляється ототожнення «механізму» і «апарату» держави. Тим часом поняття механізму держави ширше за поняття державного апарату за складом і структурою. Механізм держави має розглядатися не як проста сукупність складових його елементів (державних органів, організацій, установ), а як система цих елементів, функціонально спільних, погоджених між собою і системою в цілому, що перебувають у постійній дії, відновленні з метою підтримання своєї основної функції -управління.

Подамо структуру механізму держави схематично

Державний апарат - має державновладні повноваження

Державні підприємства й установи - не мають державно- владних повноважень

Збройні сили - частина структури держави, підпорядкована його главі (в Україні - Президенту)

Державний апарат - відокремлена від суспільства спеціально створена і юридично оформлена система органів держави та їх підрозділів, що здійснюють державну владу і управління суспільством з метою виконання функцій і завдань держави і спираються у разі потреби на державний примус. Державний апарат може бути представлений через:

• апарат управління (державна адміністрація) - система органів держави, що складається з державних службовців, котрі спеціально займаються управлінням: вищі органи (уряд), центральні органи (міністерства), місцеві органи (місцева державна адміністрація);

• апарат примусу- структурні підрозділи правоохоронних органів (міліція чи поліція), розвідка і контррозвідка, митниця (деякою мірою) і установи пенітенціарної системи (в’язниці, виправні колонії та ін.)

Ознаки державного апарату:

1) є носієм державно-владних повноважень, має можливості установлювати формально обов’язкові правила поведінки загального й індивідуального характеру і забезпечувати їх виконання;

2) є системним утворенням, що складається з юридично оформлених органів (певний правовий статус, установлена компетенція), які функціонально поділені на гілки (галузі) влади, а за ієрархічними ознаками є супідрядними (нижчі, вищі);

3) формується і діє на основі єдиних загальних принципів і кінцевої мети;

4) утворюється і функціонує в законодавчо встановлених межах (певних правових формах);

5) його штатними працівниками є державні службовці, що займаються управлінням суспільства на професійній основі (менеджмент); діяльність державних службовців суворо відмежована від «власності», що належить їм як суб’єктам;

6) спирається на матеріально-технічні ресурси, одержувані переважно з державної скарбниці;