Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Говорить сьомий поверх 📚 - Українською

Читати книгу - "Говорить сьомий поверх"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Говорить сьомий поверх" автора Анатолій Георгійович Олексин. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 100
Перейти на сторінку:
Ось ви й візьміть шефство над малюками.

— А чого ж? Можна… — погодився Олег.

— Так і запишемо! — незнайомець знову схилився над своїм блокнотом. А потім запитав: — І хто ж усе це придумав? — Він обвів рукою майстерню.

— Та як вам сказати… Всі придумали!

— Всі одразу! Так не буває. Комусь усе-таки належить ідея? І є у вас якийсь, так би мовити, технічний керівник? Напевне є! І як усе це взагалі започаткувалося? Розкажи-но мені докладніше.

«Ось якби прийшов зараз Льонька! Він би вже все розписав як слід!» — подумав Олег.

І Льонька одразу, немовби вгадавши на відстані Олегові думки, з'явився у дверях. Слідом за ним прийшли і Юхим, і Льова Груздєв, і Тиха Таня. Наближався час відкриття майстерні. На табличці, прибитій до дверей, було написано: «Прийом замовлень з 14-ї години 30 хвилин до 7-ї години вечора. Пізніше здавайте замовлення у вікно Олегу Брянцеву — квартира номер сімнадцять (вікно з вулиці)».

— Ось він вам усе й пояснить! Краще від усіх розкаже! — Олег кивнув у бік Льоньки.

Незнайомець підійшов до Льоньки й. привітався:

— Так ти, значить, керував створенням цього… ну, як би краще назвати… самодіяльного комбінату побутового обслуговування?..

Тиха Таня насмішкувато, спідлоба спостерігала за Льонею: ось зараз він випалить: «Я! Під моїм керівництвом!»

Але Льонька подумав трохи, почухав потилицю і голосно, на всю майстерню, виголосив:

— Ніхто не керував! Усі разом працювали! А вміє більше від усіх нас он той, білоголовий… Олег Брянцев!

— Я так чомусь і подумав, — усміхнувся незнайомець.

— А ви, власне, хто будете? — поцікавився Льонька. — Кореспондент?

— Ні, чому ж кореспондент? Я з райкому комсомолу.

— З райкому?!

Враз усі обступили незнайомця.

— Так, з райкому. І прийшов я до вас не просто з цікавості, а у важливій справі. Хочемо ми створити у вас у дворі піонерський клуб. Клуб будинку номер дев'ять дріб три! Як би на це подивитесь?

— А навіщо це потрібно? — розвів руками Льонька. — Адже у нас є БОБУПІШ! «Бойовий…»

— «… будинковий піонерський штаб»! — перебив його гість.

— Звідки ви знаєте? — здивувався Льонька.

— Він усе звідкись знає, — тихо шепнув йому Олег. І голосно заявив: — У БОБУПІШ тільки чотири чоловіки входять, а в клубі будуть усі! Усі піонери нашого двору!

— Це буде чудово… — тихо підтримав Юхим Трюшин.

І Таня теж приєдналася:

— У піонерському клубі усі працюватимуть, а в БОБУПІШі один Льоня розпоряджається…

— Отже, згодні? Так і запишемо! — Гість схилився над блокнотом. — А ми вже й керівника гарного вам підібрали. Просто з виробництва. Та ви його знаєте краще за мене…

— Ми знаємо?.. — здивувався Льонька.

— Дуже добре знаєте! Він же в усіх ваших справах участь бере. І нам про вас багато гарного розповідає.

— Вася Кругляшкін! — голосно вигукнула Тиха Таня.

— Саме він! Хороший керівник?

— Ще б пак! — одразу підтримав Льонька. — Звісно, хороший: він же в нашій квартирі живе!..

У цей час до майстерні стрімголов ускочив Владик:

— Йдуть! Йдуть домогосподарки! З чайниками, каструлями, плитками… А одна навіть старі ночви тягне. Сам бачив, на власні очі!..

— Чому? Що це вони?.. — здивувалася Таня. — То не ходили, не ходили, а то раптом…

— Це Калерія Гаврилівна! — урочисто виголосив Льонька. — Нові щипці спрацювали! Я ж казав!..


ЗНОВУ… ГОВОРИТЬ СЬОМИЙ ПОВЕРХ!

— Друзі! Друзі! Послухайте!.. — вигукував Льонька, розмахуючи білим аркушем, по якому рівними вузькими стежинками бігли урочисті чорнильні рядочки. — Ось послухайте, якого ми одержали листа з квартири номер сорок. Підпис не дуже розбірливий… але це пише якась жінка похилого віку.

— Звідки ти знаєш? — як завжди щось майструючи, запитав Олег. Цього разу він, озброївшись малярною щіткою і по лікті засукавши рукави, фарбував дерев'яний стіл-верстак.

— Звідки я знаю, що вона стара? — перепитав Льонька. — Дуже просто! З самого першого рядка: «У цьому будинку я живу вже сорок п'ять років…» Молода жінка не може стільки жити! Слухайте! Слухайте далі: «Спершу я займала комірчину без вікон у мадам „Жері-старшої“. Потім у цій комірчині старі речі складали… Прийшла революція, і мені дали велику світлу кімнату. Мені ще багато чого дали: і освіту, і роботу… Та хіба все перелічиш?! Мені завжди хотілося, щоб будинок наш перефарбували в інший колір…»

— Це можна! — промовив Олег, помахавши у повітрі малярною щіткою.

— Ні, слухайте далі! — закликав Льонька. — Значить, так… «Мені завжди хотілося, щоб будинок наш перефарбували в інший колір. Адже всередині, думала я, усе змінилося, зовсім інше життя настало, а зовні будинок усе такий же — сірий і похмурий. „Мадам Жері“ втекла за кордон. Та мені здавалося, що в деяких квартирах зловредна стара навмисне лишила після себе усякі огидні мікроби: плітки, чвари, лінощі, грубість… Щоправда, з кожним роком мікробів ставало дедалі менше й менше, та подекуди вони ще копошилися.

І раптом у нашому дворі зазвучав. новий голос — молодий, завзятий: „Увага! Увага! Говорить сьомий поверх!..“

„Сьомий поверх“ дуже швидко проник на всі поверхи, заглянув у всі квартири. Він почав знищувати шкідливі мікроби, пришпилювати їх до стовпа — до того самого, що стоїть у нас у дворі і на якому висить репродуктор. З'явилися юні спецкори, які почали робити в квартирах дуже корисну дезинфекцію. Спочатку люди, заражені мікробами „мадам Жері“, просто почали боятися пліткувати, сваритися, грубіянити. А потім і вони відчули, що без усього

1 ... 48 49 50 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Говорить сьомий поверх», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Говорить сьомий поверх"