Читати книгу - "Проклята, Наталка Смеречинська"

Костянтин пройшовся байдужим поглядом по Владиславу, що лежав непритомним на моїх руках і сказав:

- Дуже жаль! Він був цікавим співрозмовником, але йому не пощастило з предками. Ренек був ще тою тварюкою і мабуть, його вбивство можна зарахувати, як ще один добрий вчинок мисливців.  О, я бачу ти не розумієш!

Дуже правильно прочитав мій розгублений погляд Костя і продовжив.

- Невже ти думаєш, що Ренек сам звернув увагу на родину Вівчарів? Ні звичайно та скотина могла вбити кого завгодно, але мій дід трохи допоміг йому. Ганна Вівчар надто довго приховувала свою суть, не чаклувала і не бажала себе проявляти, а  дід мав переконатися, що саме вона і є відьма. Правильна доповідь, що вчасно лягла на стіл Шейнблату, допомогла закрутити всю цю історію і нарешті вивести відьму на чисту воду. 

 - Дід? - я абсолютно нічого не розуміла, про що він говорить. 

- А ти не здогадуєшся? - Костя розсміявся холодним сміхом і потріпав своє коротке волосся в такому звичному жесті - Ну давай, Олена, думай! Ваше відьомське плем'я неначе все має знати. 

Він глузував, але я й справді здогадалася. Мої очі не відривалися від сивого пасма, що тільки що з'явилося у волосі мисливця. Пам'ять прапрабабусі вже давала мені підказку...

 - Сивий! - прошепотіла я тихо, а потім вже впевненіше додала - Твій дід - Остапчук!

 - Здогадалася - Костя був явно розчарований тим, що я знайшла відповідь сама - Так саме він. Мій дід і один з найвправніших мисливців на відьом. До речі, твоя бабця стала... Ану стояти!!!!

Постріл неочікувано прогримів в тиші і Микитівна, що вже збиралася нишком вислизнути до іншої кімнати, охнула й осіла біля дверей, схопившись за груди. Я здригнулася від несподіванки і  з жахом, дивилася як з її плаття починає заливати кров, а потім схопилася...

- Сидіти! - погроза божевільного сбушника змусив мене повернутися до Влада і з жалем глянути на Микитівну. Що ж він творить?

- Пора закінчувати нашу розмову - Костик повернув спокійний тон - Навіжена студентка з емоційними проблемами, що захоплювалася окультизмом вбила своїх друзів та ворожку срібними кулями, а також спробувала зробити замах  на працівника СБУ. Але той відібрав зброю і зміг пристрелити божевільну. Дуже жаль що так пізно і ти встигла вбити чотирьох людей...

Він ще щось говорив, а я думала, формуючи магічну пастку: "І справді, дуже жаль, що ти виявися такою сволотою..."

 Та кинути в Костю магією я не встигла. Прозвучав глухий стукіт і мисливець замовчав на півслові. А потім очі його закотилися і сбушник мішком завалився на підлогу. 

За його спиною стояла бліда і зморена Аліса з важкою колодкою в руках, яку вона підібрала біля печі Микитівни. Але в очах дівчини блиснув злісний вогник, коли вона буцнула непритомне тіло Кості ногою в білому кросівку. 

- А я ж казала, що він падло яких пошукати, а ви мені: "Кавалєр, кавалєр...."

Перекривила нас з Владом Аліса, а в мене сльози радості побігли з очей, відпускаючи емоції, що встигли закрутитися в тугу грудку всередині.   І  я попри весь трагізм ситуації  розсміялася. О, Господи, я просто люблю цю непосидючу пришлепкувато -оптимістичну білявку!