Книги Українською Мовою » 💛 Езотерика » Житія Святих - Квітень, Данило Туптало 📚 - Українською

Читати книгу - "Житія Святих - Квітень, Данило Туптало"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Житія Святих - Квітень" автора Данило Туптало. Жанр книги: 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 111
Перейти на сторінку:
Сина, і Святого Духа, а там, де був дуб, божественний Престол влаштували і внесли в ту церкву мощі святих мучеників Христових Антонія, Йоана і Євстафія на славу Бога, у Тройці Святій славленого, Йому ж належить всіляка слава, честь і поклоніння нині, і завжди, і навіки-віків. Амінь.

Тих святих мучеників Антонія, Йоана і Євстафія імена в нечесті були такі: Круглець, Кумець, Нежило.

Місяця квітня на 15-й день

Пам'ять святих апостолів із сімдесяти: Аристарха, Пуда і Трофима

Аристарх святий, його ж згадують Діяння Апостолів і Послання Павла святого до колосян і до Филимона, був єпископом в Апамії Сирській.

Пуда святого згадує Павло святий у Посланні другому до Тимотея: "Вітає вас, — каже, — і Пуд». Був він у римському синкліті мужем благочестивим, приймав у дім свій святих апостолів Петра і Павла та инших вірних зібрання, його ж дім перетворився на церкву, названу пастирською, у ній же і Петро, кажуть, священнодіяв.

Трохима святого не лише Діяння апостолів згадують, а й Павло святий у Посланні тому ж до Тимотея: "Трохима, — каже, — залишив у Мілеті хворого». Він із Пудом та Аристархом у всіх гоніннях за Павлом святим ішов, і, врешті, коли Нерон страчував Павла у Римі, усі троє були страчені.

У той самий день страждання святого мученика Сави Готського

"Церква Божа у Ґотії Церкві Божій у Кападокії і всім католицьої Церкви християнам у всіх народах вселенної. Милість, мир і любов Бога Отця і Господа нашого Ісуса Христа нехай примножиться», — так починається послання від церкви Готської до Кападокійської, яке розповідає про таке. Те, що сказав Петро святий: «У всіх народах ті, що бояться Бога і чинять праведність, приємні Йому», — нині знову справедливим виявилося на святому Саві, який мучеником є Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Родом був ґот і в Ґотії посеред роду бунтівливого і розбещеного жив. Настільки ж святих мужів наслідував і з ними всіляким чином чесноти Христа шанував, що у світі, наче зоря, засіяв. Від самої юности закон Господній полюбив, збагнув, що досконала та чеснота, аби через пізнання Сина Божого прийти до мужа досконалого: тим, що люблять Бога, все помагає на добро. Мужньо проти ворога воював і від світу цього суєтного був вищим, зі всіма мир любови мав, вишнього сподобився звання і винагороди досягнув вічної. Задля пам'яті цього святого мученика і задля користи благочестивих після його в Господі кончини вирішили ми діл його преславних не замовчувати, але писанню передати. Був-бо правовірним, благоговійним, у всілякому праведному ділі послушний, лагідний, простий у слові, але не в розумі. Зі всіма мирний, виступав за істину, уста ідолослужителям закривав, не гордий, але, як же годиться смиренним, корився всім. Мовчазний, не швидкий на слово, на всіляке добре діло готовий. Співав у церкві і про неї велику мав турботу, маєтки і надбання зневажав, хіба ж на конечну потребу. Тверезий, у всьому стриманий, з жінками взагалі не спілкувався. Молитвам і посту віддавався щодня, чужий марнославству, всіх до богоугодного життя спонукав і сам те, що до чеснот чи обов'язку, виконував, уникаючи ж того, що супротивне добрим ділам. Цілою, врешті, віру, любов'ю підсиленою, пильнував, і ніколи ж не переставав про Господа вільно говорити. Не один раз, але багато, швидше, ніж за віру мучеництвом увінчався, показав себе насправді благочестя істинного поборником міцним. Тоді-бо готські князі і судді почали християн гонити і переконувати, аби їли ідоложертовне, і деякі нечестиві радили, щоб християнам (родичам і сусідам своїм) замість ідоложертовного м'яса давати неідоложертовне, аби таким чином їх від гріха ідолопоклонницького вберегти, а гонителів обдурити. Про те довідавшись, святий Сава не лише сам того м'яса, хоч і не ідоложертовного, але тільки ідоложертовним названого, скуштувати не хотів, пам'ятаючи апостола, який говорив: «Якщо хтось вам скаже: «Це ідоложертовне», — не їжте», але, посеред люду ставши, засвідчив усім, кажучи: «Якщо хтось із м'яса такого скуштує, християнином бути не може». І таким умовлянням боронив, аби не впали всі в сіті диявольські. Через те одні, раду ту замисливши, святого Саву із села свого прогнали. Але потім знову прикликали його. Тоді, коли знову піднялося гоніння, деякі з того ж села ідолопоклонники, які жертву бісам приносили, з присягою сповістити князеві хотіли, що ні одного нема християнина в селі їхньому. Тоді знову Сава святий сміливо став посеред народу, велегласно возвав: «Хай ніхто не присягає за мене, я-бо християнин». Ті ж ідолопоклонники близьких своїх, що були Христової віри, утаїли, присягали перед князем, що нема в селі їхньому християн, окрім одного. Те чувши, князь беззаконний звелів одного того (був це Сава святий) привести до себе. І коли той був приведений, князь спитав тих, що перед ним стояли: «Що має християнин цей у власності?» Відповіли йому: «Нічого більше, лише те, у що одягнений». Зневажив його князь, кажучи: «Цей ані помогти нічого не може, ані пошкодити». І, те мовивши, звелів його викинути звідти.

Після того, коли велике знову в Ґотії піднялося гоніння нечестивих на християн і святий день Пасхи наближався, Сава Блаженний захотів піти в инше село до пресвітера християнського на ім'я Ґутик святкувати з ним святу Пасху. І коли був у дорозі, явився йому муж великий, світлий образом, кажучи так: «Повернися і йди до пресвітера свого села Сансала». Відповів Сава: «Нема його вдома, утік через гоніння і затримався в Грецькому краї» (не відав Сава святий, що пресвітер той повернувся тоді додому задля празника Пасхи). І минув мужа того, пішов шляхом наміреним до Ґутика-пресвітера. Був же день погожий, і раптом хмарою помрячився, і випав сніг настільки великий, що не міг Сава йти далі. Зрозумів тому волю Божу, щоб повернутися з того шляху, і повернувся, дякуючи Богові. Коли прийшов до Сансала-пресвітера, зрадів, його побачивши, і розповів йому та иншим, що з ним трапилося по дорозі. І разом святкували день Пасхи. У третю ж ніч після свята Атарид Ротеста-князя син, із соборища нечестивих, з великим полчищем нечестивих розбійників на те село напав несподівано і, заставши пресвітера, що вдома відпочивав, взяв його, також і Саву нагого з одра схопили, зв'язали обох. Пресвітера, на воза посадивши, везли, Саву ж нагого, наче з утроби матері вийшов, по терні ВОЛОЧИЛИ, палицями й бичами немилостиво били, гнали аж до града свого, настільки на рабів Божих були люті й жорстокі. Але та лють ворогів терпіння і віру

1 ... 48 49 50 ... 111
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житія Святих - Квітень, Данило Туптало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Житія Святих - Квітень, Данило Туптало"