Читати книгу - "Таємниця Чорного Дракона, Аманді Хоуп"

- Все ж це дивно, - простяг принц над моїм вухом, обдаючи подихом шию і викликаючи натовп мурашок по тілу. - Ви відмовляєтеся одягнути саме той корсет, що просочений отрутою. Або вас дуже любить удача, або ви знали про присутність отрути? Я більше схиляюся до другого.

І це таким вкрадливим голосом, що волосся на моїй голові, здавалося, стало дибки, і ноги підкосилися, чи то від страху, чи збудження.

- Нічого я не знала! - відповіла йому, намагаючись говорити рівно, щоб він не помітив мого стану. - Це випадковість. Мені просто пощастило.

- Сумніваюся, що це можна виправдати удачливістю, - принц нарешті випустив мене із захоплення і відступив. - Хіба лікарі не знають всього про отруту?

Ах ось він до чого хилить! Від такого дикого припущення я вибухнула. Весь жар, що тинявся до цього по моєму тілу тут же вдарив у голову.

- Тобто ви думаєте, що я вирішила убитися за допомогою корсету? – скрикнула обурено. – А потім передумала та вбила підлогу під ліжком?