Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

Зазначена заборона на відшкодування ПДВ була запроваджена з метою попередження неправомірного формування податкового кредиту зазначеною категорією платників податку, що, в свою чергу, сприяло покращанню адміністрування та збереженню державного ресурсу на відшкодування ПДВ.

200.6. Цим пунктом підтверджено право платника податку зараховувати належну йому суму бюджетного відшкодування повним обсягом або її частину у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів з цього податку.

200.7. Зазначеним пунктом передбачено, що платник податку, який має право на бюджетне відшкодування та прийняв рішення щодо його повернення, зазначає про таке рішення у податковій декларації та у заяві, що подається разом із декларацією до органу податкової служби.

200.8. Пунктом передбачено разом із декларацією з ПДВ подання до органів державної податкової служби оригіналів митних декларацій (примірників декларанта) для підтвердження операцій з експорту.

Зауважимо, що раніше вимагалося подання оригіналів лише п’яти основних аркушів вантажних митних декларацій. На сьогодні посилено контроль з боку Держмитслужби України за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України (див. накази Держмитслужби від 29.01.2010 р. № 58 та від 19.10.2010 р. № 1242). Зазначимо, що з набуттям чинності Кодексу до податкової декларації не потрібно додавати копії погашених податкових векселів (податкових розписок).

200.11. Відповідно до цього пункту перелік достатніх підстав, що надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а не центральним органом державної податкової служби, а саме:

1. Порушення справи про банкрутство, відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», стосовно платника податку на додану вартість (далі — платник) та/ або його постачальників.

2. Наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про:

1) відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру;

2) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

3) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;

4) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

5) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, стосовно яких відсутні рішення або відомості, які є підставою для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

3. Існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов’язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

4. Відсутність даних у податковій звітності платника про здійснення протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) операцій з постачання товарів/послуг, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість, або наявність даних про те, що обсяг таких операцій становить менш ніж 40 відсотків загального обсягу постачання.

5. Невідповідність платника жодному з таких критеріїв:

1) у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV цього Кодексу, чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником, перевищує 20 осіб та середня

заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 раза перевищує мінімальний установлений законодавством рівень;

2) має основні фонди для провадження задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

3) рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III цього Кодексу.

6. Відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок.

7. Наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II цього Кодексу.

200.12. Цим пунктом встановлено термін — п’ять днів, протягом якого орган ДПС після закінчення перевірки платника ПДВ зобов’язаний подати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

200.13. Згідно з цим пунктом після отримання позитивного висновку органу ДПС орган Державного казначейства протягом п’яти операційних днів перераховує суму належного бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок платника ПДВ.

200.14. Якщо за результатами камеральної або позапланової виїзної перевірки орган ДПС виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації платника ПДВ, то орган ДПС:

— у разі заниження заявленої платником суми бюджетного відшкодування порівняно із сумою, визначеною органом ДПС за результатами перевірок, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення. У такому випадку вважається, що платник ПДВ добровільно відмовляється від отримання встановленої суми заниження та враховує її у зменшення податкових зобов’язань у наступних податкових періодах;

— у разі перевищення суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом ДПС за результатами перевірок, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення. У повідомленні зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

200.15. У разі адміністративного або судового оскарження орган ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника ПДВ або ухвали суду про порушення справи зобов’язаний повідомити орган Державного казначейства. Після цього орган Державного казначейства тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного судового рішення.

Після закінчення судових процедур орган держаної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подає органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

200.16. У разі якщо платник ПДВ експортує товари (супутні) послуги, отримані від іншого платника податку