Читати книгу - "Що люди скажуть? Бонус, Горобчик-Кім"

- Мені набридло чекати.- розводить руками Вадим.

 - Ото аргумент.

 - Ти егоїст. Ви обидва егоїсти. Як вам це вдалося. Я ж не помітила підміну. - починаю розмову вже у спальні. 

- Ми знайшли сайт  де зробили точну копію твоїх ліків.  Підмінили і  почали чекати коли все зробить природа. 

- Я вас приб’ю!

 - І зробиш дітей сиротами? – говорить Вадим. А він підготувався.

 - Ну я вам влаштую готуйтеся! Цю вагітність я вас заганяю! 

- Так ми залишаємо дитину?

 - Ви за кого мене тримаєте? Я не вбивця. 

На диво вагітність проходила спокійно, токсикозу майже не було. А от коли на узд нам повідомили, що дітей знову двоє. Мої чоловіки вилетіли з кабінету і закрилися у машині поки я не заспокоїлась. Наївні, вони розбудили мою фантазію і я вже будувала план помсти. А він був до волі простий. Я приспала їх увагу за сім місяців. І на 9 місяці я на тому сайті, де чоловіки для мене замовляли фейкові протизаплідні пігулки,  замовила муляж  животиків  та грудей, приблизно вага того дива була, як мій животик, і вони останній тиждень перед пологами ходили в ньому 24/7. А під час пологів вони лежали поряд і до їхніх животів були прикріплені дроти. І коли у мене були потуги у них теж. Хотіли дітей тож отримайте, все по повній, щоб дурні думки у голову більше не лізти. І от після 12 години пологів я народила близнят, а мої чоловіки вже відверто редали від щастя, що все по заду. Наївні я досі на них ображена, я ще щось вигадаю. Будуть на дієті зі мною сидіти, падлюка такі. Я так мріяла, що діти виростуть, а  ми молоді та повні сил будемо жити у своє задоволення. А ні, вони по своєму вирішили. Тож мені їх не шкода. Тому пригортаючи свої скарби до грудей намагаюся вигадати ще якесь  покарання. Хоча я безмежно люблю синів амністії їхнім татам не буде. А якщо не вигадаю сама, мені Даша допоможе. Ще поки не відомо добре я зробила коли попросила Жана взяти її на роботу. І що з цього вийде. Але вона точно оцінить мою маленьку помсту чоловікам. Адже такаж як і я, і Жанові з нею ой як не сумно.

******

Добрий вечір мої любі. Поки що закінчую писати цю книгу-бонус. Поки редагувала основну книгу - нафантазувала бонус.  Поки фантазувала бонус з'явилися  деякі ідеї до повноцінної книги про Дашу.  Тому не знаю на який час попрощаємося з Машею, Сергієм та Вадимом. Можливо не надовго. Я думаю, що буду згадувати про них в книзі про  Дашу. 

Кінець