Читати книгу - "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"

Хоча секс зазвичай не є індивідуальною діяльністю, проте це не можна вважати беззаперечним твердженням. Як ми побачимо в четвертому розділі, секс із самим собою, звичайно, не тільки можливий, а й становить предмет уваги з боку різних релігій.

Темою наступного й найбільшого розділу є гетеросексуальність. Існує відмінність між різними формами гетеросексуальності. Хоча всі зазвичай осуджують гомосексуальність, часто багато хто забуває, що деякі (якщо, звісно, такі є) релігії дозволяють вільно займатися сексом із людиною протилежної статі. Засудження, вічне прокляття і смерть — це лише декілька покарань, які чекають на тих, хто не обмежується правильними партнерами протилежної статі, у правильні час і місце й у правильні отвори тіла. Цей розділ поділений на такі підрозділи: дошлюбний секс; шлюб як інститут; секс як обов’язок; секс як засіб розмноження; полігамія; секс поза шлюбом; розлучення, а також різні заборони й отвори.

Шостий розділ присвячений одностатевому сексу. Тоді як багато сучасних релігій зациклені на засудженні гомосексуальності, інші вважають одностатевий секс непроблемним, божественним або щонайменше кращим, ніж гетеросексуальність. Але гомосексуальність не завжди є цілісним поняттям: багато релігій визнають природними тільки певні форми одностатевого сексу й у той самий час засуджують всі інші.

Через посилену увагу, що приділяється статі у сучасних релігійно-сексуальних дебатах, ми часто забуваємо багато інших людських категорій, які також слугують основою для різних указівок і заборон. Деякі з них є темою сьомого розділу. Тоді як колір шкіри традиційно є важливим чинником для більшої частини християнства, ще більше релігій зацікавлені в можливості сексуальних зв’язків із кимсь, хто належить до іншої релігії. Якщо ми перенесемося на Схід, то побачимо, що кастова належність визначає сексуальність для індусів і багатьох інших народів.

Позаяк релігії повинні постійно боротися за своє місце у фізичному емпіричному світі, вони, як і раніше, мають більший вплив в інших частинах людського всесвіту. Небеса, пекло й решта місць, де ми, можливо, опинимося після смерті, досі є основними релігійними доменами. Але й у цих місцях також існує секс, який практикується та регулюється різними релігійними правилами. І навіть боги, ангели та демони не звільнені від необхідності регулювання сексуальності з боку релігії. Це тема восьмого розділу.

Наша сексуальна поведінка протягом життя розглядається як ключ до того, яким буде наше життя після смерті. Але наслідки сексу можуть виявитися значно більшими. По-перше, боги можуть покарати особисто вас ще за життя, по-друге, ваша сексуальна поведінка може вплинути на те, як божественні сили поставляться до суспільства загалом. Це тема дев’ятого розділу.

У десятому розділі йтиметься про те, як секс використовується й у буквальному, й у релігійному контексті. Крім того, ми відвідуємо різні храми, щоб побачити, як виражається сексуальність там. Не всі церемоніймейстери цуралися використання сексу в своїх релігійних ритуалах.

Книжку завершує розділ, у якому ми розглядаємо релігійно-сексуальні пріоритети. Різним релігійним заборонам і вказівкам буде надаватися меншого або більшого значення стосовно одна одної та стосовно інших релігійних аспектів. Як може бути так, що певні релігійні вказівки та заборони в одних випадках ігноруються, а в інших виступають найважливішими аспектами релігійного світогляду?

Треба зауважити, що написання цієї книжки було складним і трудомістким процесом, але є багато людей, які допомогли мені під час роботи. Я хочу виразити свою подяку Мії Бернер, Юнісу Форланну, Інгвільд Селід Ґільгюс, Геґе Ґундерсен, Лів Інґеборг Лід, Кайзад Мехта, Генріку Нурьгюсу, Стейнару Опстаду, Полу Стейнеру, Хельзі Сваре, Кнуту Олафу Омосу, а також моїм батькам за підтримку й ентузіазм. Я також хочу подякувати Полу Бйорбю, Оле Аастад Бротену, Ґіні Даль, Кристині Ендшьо, Роальду Февангу, Бйону Хаттеруду, Венхе Хельстад, Яніке Іверсен, Перу Тореланнер, Хосе Мартінесу, Лісбет Мікаельссон, Хокану Рюдвінгу, Мара Сенесе та Міхаелю Стаусбергу.

1. Релігійні межі та обмеження

Чи можливо визначити правильне ставлення християн до сексу?

А мусульман чи індуїстів? Ми постійно чуємо, що те чи те заборонено для християнина, буддиста чи іудея, проте також ми чуємо й зворотне. Отже, виникає суперечка щодо того, хто правий, а хто ні. Інакше кажучи, якщо зачепити тему взаємозв’язку релігії та сексу, легко заплутатися. Проте, можливо, саме в суперечці й приховується відповідь.

Усі вірні бажають бути справжніми християнами, справжніми мусульманами, справжніми індуїстами, так, як і має бути. Це твердження, яке годі заперечувати. Іноді через розмаїття традицій усвідомлення того, що можна бути істинним християнином, мусульманином або індуїстом, становить справжню дилему. Якщо Мона, ортодоксальна єврейка, вірить в одне, то що не так із Ханною, яка вірить у щось зовсім інше? Тоді вона не є такою ж єврейкою? Ми знаходимо ту ж дилему, коли йдеться про релігійне розуміння людьми того, що таке правильний секс. Релігії настільки різноманітні, що важко дійти абсолютних висновків щодо ставлення кожної до будь-якої форми сексу.

Багато християн, мусульман, індуїстів та інших вірян люб­лять говорити про те, що заборонено, а що дозволено в тій чи тій релігії. Те, що свідомо чи несвідомо уникається в одній релігії, є визначальним у багатьох інших. Отже, віряни ігнорують не лише сучасні, а й минулі умови. Усі великі релігії і засуджують, і захищають гомосексуальність, незважаючи на те що вона ніколи ними не схвалювалася.

Кожна релігія мала й завжди матиме безліч авторитетів, які часто проповідують різні речі, проте рідко коли дають чітку відповідь на прямі запитання. Від того, наскільки пересічний вірянин буде слідувати вказівкам загальновизнаних авторитетів, залежить ступінь санкцій і вказівок і вибір, який зробить людина. І ми будемо й надалі сприймати людину як буддиста, християнина, мусульманина, поки вона сама сприймає себе як прихильника тої чи тої релігії або формально належить до будь-якої з них. Те, що більшість вірян не виконує вказівки релігійних авторитетів, свідчить не про порушення релігії, а про її нове вираження. З огляду на постійні розбіжності у ставленні релігії до сексу відповідь на те, що таке правильний мусульманський, християнський, або індуїстський секс, завжди буде неоднозначною.

Деякі сталі авторитети, наприклад священні писання або провідні релігійні діячі, більш важливі за інші. Спостерігаються чіткі тенденції у відносинах між різними авторитетами. Так, священні писання наголошують на одні заборони, проте ігнорують інші. Важливо звернути увагу на те, що є пріоритетним, а що ігнорується; таким чином стане очевидно, чи свідомим є вибір релігії. Крім того, існує чітка тенденція того, як вірні дотримуються чи ігнорують ту чи ту заборону або вказівку. Саме це ми маємо дослідити ближче, щоб визначити ставлення релігії до сексуальності.

Багато