Читати книгу - "Іскри ненависті, Rexana Keys"

Спустившись вниз я побачила його сидячим за столом . Він одразу кивнув мені на місце біля себе . Я нехотячи сіла . Повинна ж я дізнатися ,що йому від мене потрібно. 

-Отже слухай мене уважно ,повторювати я не буду.

-Тепер ти моя . Твій дорогоцінний дядечко розплатився тобою за те, що він зробив  . Тепер ти живеш тут .

Він був якийсь напружений . Що я йому зробила що він до мене так ставиться .

 -Розумію, що дядько тобі щось виний, але до чого тут я ?Я заплакала на що він ніяк не відреагував.Я повільно встала і збиралася піти в свою кімнату,  але він схопив мене за руку та сказав ,що це не кінець розмови . Тоді він сказав ,що тепер я повинна служити йому і виконувати все ,що він побажає .

-А ось це перше ,що ти маєш виконувати як тільки я захочу.Він швидко встає і в ту ж мить опиняється переді мною. Він піднімає мене з крісла і владно цілує мене в губи . Він починає водити по мені своїми руками і сильно обіймає мене за талію.Вирвавшись з його лап ,я зацідила йому ляпаса та  побігла нагору.Шокована я впала на ліжко та почала ридати .

-Що він собі дозволяє?- подумала я ,що мені тепер робити ?Як врятуватися ?Спочатку дядько тепер цей .Десь опівночі я встала від сильної спраги, тому вирішила піти попити води . Як тільки я вийшла за двері мені в голову стукноло тікати . Оглянувши будинок я не побачила нікого, тоді я тихо відчинила вхідні двері і бінго на вулиці були охоронці які пішли кудись за будинок. Я вирішила що це мій шанс. Шанс на порятунок . Мені б вийти за огорожу ,а там вже воля .Я тихо почала підкрадатися до воріт . Так ще трохи і я буду вільна .Відчинивши ворота я побачила його і серце почало шалено битися . Воно билося так наче зараз вистребне з грудей . 

-Далеко зібралася кошеня ?-запитав він мене ,а я мовчала . Мовчала бо не знала що йому сказати . Він затягнув мене на подвір'я і тут же покликав охорону . Точніше охоронців які мали стежити за воротами цієї ночі .

-Ви де лазите? Де я питаю ?А якщо б вона втекла . Він витягує пістолет і стріляє в одного.Інший почав пояснювати ,що вони відійшли ненадовго бо почули дивні звуки з іншої сторони будинку .

-Ви мали тут слідкувати там це не ваше діло!- зрозуміли ?

Я стою в шоці від побаченого ,боюся навіть поворохнутися бо знаю що прийде час і до мене . Він затягує мене в будинок, заводить в кімнату і жбурляє мене на ліжко . Сам починає по малу підходити . В мені вирує купа емоцій , але єдине що я відчуваю в цей момент страх . Так я боюся його . Вперше в житті я так сильно боюся людину . Підійшовши до ліжка він сказав що дарма я це зробила і тепер прийдеться платити .Я запанікували невже він натякає на секс . 

- за те що ти втекла ти будеш замкненою сидіти тут  допоки не станеш розумнішою . До речі ти ще відповіси за того ляпаса.

Я сиджу в шоці і киваю .Він виходить і я чую звук замка .Замка який зачиняється . Ну от і все тепер мені точно звідси не втекти . Тепер я тут надовго .Замкнена  кімната без будь якого шансу вийти . -Що я наробила? подумала я .З цими думками я лягаю спати .Наступного ранку жінка яка приходила до мене вчора приносить мені сніданок . Я намагаюся хоч якось зав'язати з нею розмову.

-Місіс ....- Запинаюся я бо не знаю як її звати .

-Марі -відповідає жінка.

-Місіс Марі чи можу я побачити господаря?

-Ні!- відповідає жінка .- Він поїхав і коли повернеться невідомо . 

Мій настрій різко погіршився  адже це означало, що я тут у полоні .Снідати я не захотіла так само як і обідати . Наближався вечір та я не знала чим себе зайняти я була тут одна так ще й без будь якого предмету зв'язку з реальністю. Міг хоча книгу будь-яку залишити подумала я . Раптом двері відчинилися до мене  увійшла Марі  вона принесла вечерю до якої я теж не доторкнулася . Так пройшло декілька днів .  За всі ці дні я зрозуміла, що дядько не збирається мене звідси витягати . І це був пекучий нестерпний біль . На дворі була хороша погода літо ж . А я сиділа в чотирьох стінах .Я вже була готова просити його на колінах щоб вибратися хоч на декілька  хвилин на вулицю  , але він не приходив .