Читати книгу - "Життя серед руїн, Tetiana Bila"

4

На землі імперії насувалася розруха, руїна продовжувала поглинати все навкруги.

А в палаці Теодор у вигляді чорного дракона намагався прорвати подвійний захист Костантини, але відкинув цю ідею після невдалих спроб.

Він розкинув широко крила та пронзив простір своїм криком:

-А-а-а-а.

Від чого стіни палацу зруйнувалися, засипаючи усіх, хто там був.

Усіх, окрім Костантини з її трояндою та з її метеликом та цього чорного дракона Теодора.

Перевертень знов спробував пробити щит з трояндової кулі та повітря з-під  крил метелика, але не вийшло нічого.

Теодор подивився в небо, яке вже стало чорнісінько чорним, та злетів високо у нього, ховаючись в його чорноті.

Костантина лише спостерігала за ним, проводжаючи нащадка вже загиблих імператорів поглядом.

Руїна продовжувала рухатися землями.

Все навкруги нагадувало лише розвалини колись нормального життя.

Константина пішла з руїн цього колись святкового палацу, поспішаючи собі додому.

Все, все було у руїнах.

Це була одна руїна.

Люди, яким пощастило не загинути, оговтувалися від нещодавньої події.

Костантина дійшла додому.

Але її старенького будиночка вже не було.

Замість цього груда каміння.

Костантина прийнялася розкопувати рухни, під якими згодом знайшла загиблих своїх батьків.

Нерідних батьків.

Вона присіла на гору каміння та заплакала.

-В тобі є сила, яку треба розбудити. - якийсь голос сказав це - і жінка побачила, що це говорить троянда, яка залишилася цілою.

-Тобі треба навчитися жити серед руїн, створюючи нову імперію. Тільки тоді, коли ти навчишся жити серед руїн, в тобі відкриється ця сила. - Костантина через сльози подивилася у сторону голосу, який це говорив, - і побачила, що саме метелик на її руці сказав це.

-Так. Треба навчитися жити у будь-яких умовах не дивлячись ні на що. - погодилася Костантина. - І почну я це життя з прибирання розвалин.

Жінка почала розбирати розвалини, щоб очистити майданчик, в якому викопала одну яму та поклала туди своїх батьків.

Закопала.

Й на могилу поклала троянду, яка була в неї на грудях.

Ця троянда, хоч і була лише гілкою без коренів, все одно проросла у ґрунт, - і тут же вирос новий кущ троянди, але з яскраво-червоними квітами та занадто темним листям.

Константина продовжувала розгрібати завали, незважаючи на втому, ніби їй не потрібно було не їсти, не пити, не спати, лише розгрібати руїни свого колишнього життя.

Люди, які вціліли, бачачи, що звичайна молода жінка не опускає рук та продовжує щось робити, не дивлячись, що, на перший погляд, життя закінчилося, минуле життя, що ця дівчина продовжує жити, знаходячи в собі сили, жити тим, що прибирає руїни, почали так само розгрібати свої завали.

І кожен день люди жили лише цим.

Знаходя їжу, яка ще вцілила, готовлячи її, та розгрібаючи ці руїни, люди жили серед цих руїн.

По суті, настало життя серед руїн.

Але ж руїни повинні були закінчитися.

Якщо, звісно, чорна енергія не повернеться знов та не влаштує повторний набіг на тих, хто вцілив.

Люди, в тому числі Костантина, допомагали один одному, у цій нелегкій справі.

Коли все було очищено від руїн, Костантина звернулася до людей:

-Яке ми місто хочемо побудувати?

-Захищене. - усі в один голос відповіли.

Костантина замислилася над цим та й запитала у своїй троянди:

-Допоможи мені захистити моє місто.

Троянда витягла свої корені з ґрунту та попрямувала до меж цього міста.

Встромив у землі свої корені, троянда міцно зафіксувалася у ґрунті, а потім розрослась по всьому периметру кордонів міста.

-А ти, метелику, чим допоможеш нам? - запитала у метелика Костантина.

Метелик змахнув крилами та й створив міцний повітряний купол над містом, яке вже почало будуватися з нуля.

Через п'ять років чорна енергія на чолі чорного дракона Теодора повернулася, але не змогла пробити подвійний захист міста, яке розвивалося та цвіло своїм розвитком.

А цим містом керувала Костантина.

Кілька днів штурмувала чорна енергія разом з Теодором місто.

Тщетно.

Нічого у них не виходило.

Але люди боялися жити далі, відчуваючи постійну загрозу поруч.

Костантина вийшла на майдан та розкину руки в сторони.

З неї вибухнула біла енергія, яка пройшла крізь захист міста та знищила вщент чорну енергію разом з драконом Теодором, навіть сліду не залишилось від них.