Читати книгу - "Не хотіла Ліза заміж, Янина Кап (Зоя Маг)"

+++++************* 

За ці роки Ярослав зробив гарну карʼєру і навіть відкрив власну практику. Дозоди виросли, тому чоловік собі ні в чому не відмовляв. Походеньки набули глобальних масштабів, що вельми обурювало  одну частину його сімейства, та Ярослав на це вже перестав зважати. Запальний характер змінився розміреним почуттям гідності, конфлікти вирішувались за допомогою слів, а показати свій характер він тепер міг лиш поглядом. І зовсім не було необхідності нупати дверима, щоб аж штукатурка сипалась. 
Тепер вона сипалась від іншого. 
 Повномасштабне вторгнення застало молодого чоловіка вдома з черговою коханкою…. Звуки вибухів за вікном, мʼяко кажучи, спаскулили приємний ранок. І відмовившись від любові в, Ярослав попрямував до найближчого воєнкомату. 
Чесно відслужив рік  «на передку», отримав поранення в правицю і … видихнув. Тепер його точно мати не загоне в стоматологічний кабінет.
Чергова сімейна вечеря проходила в режимі хиткого перемирʼя. Олена знову завела шарманку про онуків, Дід — про продовження сімейної справи. Батько мовчав, шкір вся в особливо сміхотливих моментів, або ж робив нарочито серйозний вираз обличчя, коли того вимагала ситуація, або ж черговий випад коханої дружини чи тестя.

Обстановка була більш ніж напруженою.

— Ма, — гаркнув Ярослав. — досить. Сам розберусь. Дякую за вечерю. — підвівся, не витримуючи вже цього балагану та подався на вихід з родовго гнізда. 
— Ти куди? — зарепетувала мати. 
— додому.. — так само похмуро буркнув дорослий син та гупнув важкими дверима. 
В квартирі запанувала тиша. Така гнітюча, що здавалось її можна ножем різати, такою густою й тягучою вона була.

Юрій Остапович обвів поглядом застиглі фігури дружини та власного батька.

— Як діти, ій-Богу. Шось не по-вашому, одразу треба ніжками тупати. Сам розбереться…

Олена схлипнула. Дід розвернувся і поплентався в кабінет. 
— Не бачити нам онуків, Юро… — заголосила жінка!

Чоловік спокійно їв мʼясо, методично нарізаючи величезний стейк на дрібні шматки і майже не дивився на дружину. 
— Відчепись від дитини. Займися своїми пацієнтами. — відрізав і … далі продовжив вечерю. А що? Не пропадати ж смачній їжі.

А наступного дня ввечері, Олена знову посварилась з сином, хильнула зайвого в гостях і наговорила гадостей єдиній подрузі. Жінці, яка стала для неї близькою людиною, попри всі негаразди та безжальний час. І от, що з того? Стало їй легше? 
Розуміла, що ображена на Лізу і Галину. Знала лише одну версію тієї історії, памʼятала, як страждав Ярік. Не могла пробачити дівчині відмови… От і зірвалась…