Читати книгу - "Разом назавжди, Маринка Черемних "

Автор

У квартирі Асі, Демієн сів на диван у вітальні і спостерігав весь час за нею. Ася знайшла аптечку та сіла поряд з ним. В її руці була вата зі спиртом

- Поверни голову і потерпи- сказала вона та приклала ватку до губи. Демієн трішки скривився від неприємного щипання

- Як тобі новина про Артема та Асю?- запитав Демієн і весь цей час дивився на її губи

- Очікувана

- Тобто ти все знала?- запитав чоловік

- Ну... так. Я була тією людиною, яка повністю допомагала Артему з порадами, як правильно вчинити- несподівано для нього розповіла дівчина. Єдине, що знав чоловік, так це те, що Юля була його секретаркою 

- Змовники- він спробував широко посміхнутися, але на мить забув про свою рану. Зашипівши, Ася подула на рану

- Не допомагає- Демієн поклав свої руки на її талію. Він гадав, що вона зараз дасть йому ляпаса, але дівчина не відштовхнула його, а просто насолоджувалася його дотиками

- А це?- запитала Ася і торкнулася своїми губами до його, від чого серця обох забилися ще швидше та зробили кульбіт. Вона не хотіла його відпускати, взагалі, хотіла, щоб він завжди був в її житті, хотіла від нього дітей з такими ж гарними рисами обличчя, впертим характером та зваблюючими очима, хотіла бути тільки його наркотиком. Дівчина відсторонилася, відклала ватку на столик біля дивану, поклала свої руки на його плечі, легко погладжуючи

- Ти просто не уявляєш, як я чекав цього моменту- Демієн підсунув Асю на свої коліна і знову поцілував. Глибоко, до пожежі внизу живота, до бажання бути ще ближче та залізти під шкіру один одному. Ася запустила свої руки під його сорочку, а потім розстібнула всі гудзики і почала знімати, але чоловік не міг не підколоти в цей момент:

- Ти ж мене таке як зненавиділа, а зараз хочеш мене?- Ася заглянула у його очі і нахилившись до його губ, промовила:

- Ненавиджу тебе, кохаю- чоловічі гарячі руки пройшлися по її стегнах та поповзли вверх по сукні. Він ніяк не міг знайти блискавку

- Швидше я тебе зараз зненавиджу. Де та чортова блискавка?!- Демієн загарчав їй у губи і знову припав до них гарячим та глибоким поцілунком

- Вважай це моєю невеликою помстою тобі за всі ці роки, які ти був відстутній в моєму житті- Ася вже зняла з нього сорочку та переможно посміхнулася,- ось бачиш, є у вас чоловіках плюс- можна легко зняти сорочку- елемент одягу полетів десь за диван

- А у вас немає, Асю, благаю, не муч мене, я не можу без тебе дихати, я кохаю тебе- Демієн дивився у її очі, які зараз палали коханням та пристрастю

- Я теж, дуже сильно- чоловік загарчав та різко встав з дивану разом з дівчиною, його руки були на її сідницях. Вони пішли до кімнати, де чоловік все-таки знайшов бажану блискавку та скинув її сукню, ледь не порвавши. Хвиля кохання накрила з головою обох і вони поринули у свій світ повністю. Поваливши на ліжко Асю, Демієн навис над нею, не поспішаючи розпочинати бажане, чоловік припав своїми гарячими вустами до шиї коханої, при цьому пальцями знайшовши неймовірне задоволення до обох. Пристрасно цілувавшись, вони обоє зрозуміли, що вже не зможуть жити та дихати один без одного. І зараз в цій кімнаті для них не існувало нікого. Важко дихаючи, закохані лежали на дивані і дивилася у стелю. Демієн перекинув на себе Асю, глибоко поцілувавши. Ася спустила свої руки на його прес, ніжно погладжуючи

- Кохаю- в унісон сказали ці двоє та вдивлялися в обличчя один одного, запам'ятовувавши зараз всі емоції на обличчі. Заснули вони тільки під ранок.

Демієн прокинувся першим і перше, що він побачив- Асю, яка мирно спала на його грудях, вткнувшись своїм носом в його шию. Потім його увагу привернув розкиданий одяг

- Гарно ми пошалили- тихо сказав Демієн і поцілував Асю

- Ммм... Ти чого не спиш?- запитала дівчина і з заплющеними очима повернула його обличчя до себе, знайшовши пухкі губи коханого та поцілувала

- Ми наший одяг будемо шукати по всій квартирі, починаючи з кімнати та закінчивши кухнею- так і було, тому що на кухні був в основному одяг Демієна

- Знайдемо, не хвилюйся- Ася протерла очі та піднялася на ліктях, поставивши їх на груди чоловіку

- Вибач мене, я був таким дурнем, коли поїхав від тебе та своїх почуттів до тебе. Всі ці 3 роки були каторгою для мене, я не міг нормально дихати. А коли ти поруч, я забуваю про все на світі, я можу вдихнути твій улюблений аромат, можу насолоджуватися тобою сповна- чоловік поцілував дівчину в шию і помітив два, а може навіть і більше слідів

- Сподіваюся, що ти мене ще раз вибачиш- Демієн хитро посміхнувся. Ася відразу зрозуміла про що він говорить і теж хитро посміхнулася, дивлячись на його шию, на якій був гарний червоний слід

- Ну тоді і ти мене теж- Ася нахилилася до його губ, але не цілувала. Вона ніби його провокувала

- Мм, провокуєш?- запитав та різко опинився зверху чоловік

- Хіба я на таке здатна?- дівчина закинула свої руки на його шию, лукаво посміхаючись

- Точно здатна- і він припав до її губ гарячим поцілунком. Після ранкових поцілунків, пара все ж таки знайшла свій одяг та пішла разом готувати сніданок. Звісно, без пустощів не обійшлося, але вони разом приготували омлет та салат. Поснідавши, до Демієна зателефонував Артем і хотів якнайшвидше подробиць

- Обійдешся, будеш без подробиць- сказав Демієн обіймаючи Асю, коли вона мила посуд

- Артеме, передавай Юлі привіт і навіть не думай заперечувати, що вона не в тебе- сказала Ася і по той бік телефону Юля засміялася. Друзі побажали один одному гарного дня і попрощалися

- Я такий щасливий, що ти поруч зі мною- чоловік провів руками по талії Асі

- Я теж, дуже- пара злилася у ніжно-пристрасному поцілунку

***

Новий рік Ася та Демієн відмічали в компанії Артема та Юлі в квартирі Демієна. Ася переїхала жити до свого коханого. Всі дні дівчина ходила якась незрозуміла- її настрій був то поганим, то гарним, а от вода з лимоном кожного ранку стала для неї традицією. І от зараз, закрившись у ванній кімнаті 5 січня о 8 годині ранку, Ася зрозуміла причину