Читати книгу - "Королева місяця та сонця, Дроянда"

Якраз тоді їх покликали до столу. "Обідати!" — сказав Юстин, і вся родина сіли за стіл.

Дядько Макс, як завжди, був серйозним і уважним. Під час обіду він слухав, як кожен з них розповідав про свої досягнення та труднощі. Після цього він зосереджено мовив: "Молодці, всі старанно працюють. Але пам'ятайте, що досягнення приходять не лише через тренування, а й через підтримку один одного. Не бійтеся звертатися за порадою, завжди обговорюйте плани, і будьте впевнені, що разом ви досягнете великих висот."

Його поради були важливими для всіх, і вони зрозуміли, як важливо підтримувати не тільки фізичні зусилля, а й ментальну готовність до майбутніх випробувань.

Юстин і Миккі дивилися на свою сім'ю, сидячи разом за обіднім столом, і не могли приховати своєї радості. Вони були щасливі бачити, як їхні діти, кожен зі своїми особливими талантами та прагненнями, разом вчаться і ростуть. Їхня родина, нарешті, була в повному складі, і це приносило їм велике задоволення.

Але у Миккі було щось, що турбувало її. Вона думала про таємницю, яку вони з Юстином вирішили зберігати. Вона знала, що час наближається, і, можливо, діти скоро дізнаються правду про їхнє походження і справжнє минуле родини Миккі.

"Чи зможуть вони зрозуміти правду?" — замислилася Миккі. Вона хвилювалася, адже

 таємниця була важливою для безпеки родини. Юстин, сидячи поруч, теж відчував це напруження.

Діти, не підозрюючи про глибину розмови, сміялися і розповідали один одному свої історії з Академії та з тренувань. Вони були повністю поглинені своїми буденними турботами, і лише трохи старші, можливо, вже здогадувалися, що в їхній родині є нещодавно збережені таємниці.

Але час ішов, і вони не могли вічно приховувати правду. Миккі та Юстин знали, що колись їхнім дітям доведеться дізнатися більше, і це був момент, до якого вони готувалися.