Читати книгу - "Поміж Руїн , Аурі Лар"

Подумати про те, що їй прийдеться часто їздити в відрядження разом з Девілом, живучи в одному номері, чомусь Меган забула, так само як і про те, що його поведінка, а саме дивні погляди та неоднозначний вислів про корисливі мотиви в її сторону, який натякав про їхнє спільне минуле. Та про це вона подумає ще не скоро. Все ж, хлопець діє обережно. Як говориться, рідко але мітко.

Сонце сідало за горизонт, і дівчині пора б лягати спати, адже завтра на неї очікує досить цікавий та продуктивний день, але Меган вирішила інакше. Адже, чому б не напитися на початку робочого тижня?

На щастя, чи на жаль, у Меган була дуже енергійна подруга, яка лише закінчувала медичний на пластичного хірурга, і вона була завжди за будь який рух. Тому двічі просити не довелося, ось тобі компанія уже знайомих людей, ось тобі гарна облягаюча чорна сукня вище колін з відвертим вирізом, а ось тобі декілька пляшок міцного алкоголю, щоб точно проснулася завтра зранку в розквіті сил. Чудова ідея, інакше, власне, й не скажеш.

— Ну ти й здивувала мене, Мег. Не подумала б я, що дівчина, яка п'є раз в рік на свято, сама запросить мене на випивку. Ще й дозволила мені самій все вибирати. Ой подруго, ти ще пожалієш про це, – руденька дівчина красномовно глянула на Меган, яка вже двічі пожаліла про це, і швиденько потягнула її за руку в бар, поки та не передумала. Її друзі йшли позаду, нагло розглядаючи пишні форми дівчини, яка активно займається в спортзалі та танцями, хоча з другим можна було б посперечатися. Власне, хист був, бажання теж, а ось часу кардинально не вистачало. Тому вибираючи між танцями та спортзалом, Меган зупинилася на другому. Хтиві погляди вона, власне, відчувала майже фізично, але вирішила не фокусуватися на цьому, адже й оборонятися вона вміла, та й пику надерти за потребою. Про те, що цього її навчив також Девіл, дівчина вирішила не звертати уваги, повністю зосередившись на гучній музиці та купі всяких незрозумілих напоїв, які точно мають високий градус. Свою міру дівчина знала, тому напиватися до непритомності вона не планувала. Але..коли її слухали?

 

Музика гучно грала, закладаючи вуха, молоді підлітки та дорослі, які змогли вибратися з роботи танцювали в такт ритму, випиваючи коктейлі, назви яких дівчина наврядчи колись запам'яє. В компанії Роуз, яка на данний момент фліртувала відразу з двома чоловіками, було всього п'ять людей, не беручи в рахунок саму подругу та Меган. Два хлопця, Джейкоп та Джеймс, власне, брати з різницею в півтори року, які вже давно знайшли собі пари на вечір, Олівія, яка танцює в середині танцполу, та Макс, який сидів окремо від всіх, випиваючи третій коктейль за останню годину та красномовно спостерігаючи за подругою. В погляді читалося і заздрість до тих чоловіків, і ревність, і злість, жалість, розчарування чи то в собі, чи то в ній, та ще багато різних емоцій, які надто складні для розуміння. Меган в свою чергу спостерігала за всіма, повільно попиваючи коктейль, аж поки не помітила знайому фігуру на другому поверсі в ВІП-кімнаті, який спостерігав за всіма зверху в низ.

Коли Меган прослідкувала за поглядом, то помітила дівчину, яка чуть не стриптиз танцювала, піднімаючи й без того коротку спідницю. В грудях щось спалахнуло, щось, що давно не проявляло себе, через що дівчина не могла зрозуміти себе, та випивши якийсь коктейль залпом, швидко попрямувала в середину танцполу, поки тверезий розум наче просунувся на другий план.

Танцювала, вона, як вже стало зрозуміло, чудово, хай і деякі навички притихли, все ж вона займалася цим все життя, а природній талант забрати не так легко. Зайшовши в середину танцполу, дівчина стала очікувати на підходящу пісню, шукаючи якогось хлопця, який зміг би станцювати з нею. Пісня почалася, красень теж, залишилося підкорити танцпол. І в неї вийшло.

Хлопець взявся за її талію, швидко налаштовуючись на її танець, навіть сексуальний танець, завдяки якому вже за декілька секунд люди почали присвистувати їм та вигукувати все, що можна й не дуже. Завдяки сукні, чудовій формі тіла та природній красі, на дівчину було спрямовано ну дуже багато хтивих поглядів, через що дівчина згодом взагалі забула про основний мотив, який сама не зрозуміла. Вона пила коктейлі, які їй з заохоченням давати інші, танцювала то з одним, то з другим, то з третім, не помічаючи момент, коли випила свою міру та оп'яніла, остаточно втративши краплі здорового глузду. Також вона не помітила момент, коли їй стало душно та жарко, а якийсь не дуже доброзичливий хлопець потягнув її до туалету.

Швидко зайшовши туди, вона нарешті почала освідомлювати реалії, замкнений замок на дверях, в якому вона залишилася один на один з якимось чоловіком, який не по дружелюбному посміхався, помутніння мозку, супроводжуюче головним болем, жаром та тремтінням по всьому тілу, та й впринципі розумінням всього, що відбулося за останню годину.

Чорт...

 

Хлопець нагло підійшов в притул, лапаючи кожен сантиметр тіла, та хтиво дивився на дівчину, в чиїх очах нарешті почав зростати страх. Вона вміє боротися, так, але не тоді, коли все її тіло наче вибралося з-під кузова автомобіля. Меган не могла видавити й слова, то відкриваючи рот, то закриваючи, тому все що їй залишалося, це відсторонити його від себе. Поклавши долоні на груди, дівчина спробувала відштовхнути хлопця від себе, який намагався задерти поділ сукні вище, але це було марно, адже він нависав над нею скалою, ще більш збудившись від такого жалюгідного жесту. Чоловік підняв долоню на голову, беручи волосся, та з силою потягнув назад, змушуючи дівчину підняти голову, в очах якої вже накопились сльози, та з силою вдерся в її губи своїми, жадно випиваючи її душу.

Мені було страшно, боляче. Я була настільки жалюгідної й дурною, що й годі думати. Ноги та руки тремтіли, волосся встало дибом, до горла підступала нудота, а по очах нарешті потекли сльози. Я випила багато, тому наврядчи згадаю щось завтра. Гидота. Гидота до самої себе, адже клялася собі в тому, що не нап'юся, триматиму себе в руках та просто відпочину від думок. Але що вийшло? Правильно, сліпа, давно закинута на останні полиці свідомості ревність, яка була взагалі недоречна. Хто мені Девіл? Правильно, ніхто. Максимум начальник, до якого я не маю права ревнувати. Я повела себе як остання дура. Чого я очікувала? Намагалась привернути увагу на себе, прекрасно, а кого? Правильно, людину, від якої у мене скоро дах поїде. Краще й бути не може. Він цілував мене, боляче, до крові, вторгаючись своїм язиком мені в рот, а я не маю сили навіть відсторонитися. Перед очима все пливе, тому я не можу розгледіти його лице, через що образа на життя долає останні краплі самоконтролю. Я плачу. Не стримую сльози, застигаючи в німому крику, та подумки молюся про спасіння. В кого саме? Не знаю.