Читати книгу - "Сторіс нашого життя, MissStory"

Після успіху лайвстріму дівчатам здалося, що тепер вони можуть усе. Ще б пак: коли у тебе 147 хвилин згаданих у мемах, ти вже відчуваєш себе принаймні половиною Marvel-кросовера.

— Нам написала справжня компанія! — влетіла в чат Саша, цього разу не з ноутбуком, а з власним обличчям, бо вирішила: «Все, я теж у кадр!».

— Надішли скрин, інакше не вірю, — буркнула Влада, перевіряючи своє феноменально складне волосся у відображенні чайника.

— Надсилаю! Вони пропонують рекламу батончиків “Фіт&Смак”: кіноа, спіруліна й ще щось настільки зелено-корисне, що мої очі від однієї назви оздоровились, — Саша замахала телефоном.

— Чудово, — сказала Катя. — Ролі розподіляємо так: я — тренерка-мотиваторка; Влада — мудра дієтологиня; Поліна — спортсменка-початківець; Маша — сувора, але мила мама; Саша — ну… справжній клієнт, який «все пробує на собі» й при цьому паралельно знімає бекстейдж!

— І хто буде тримати камеру? — уточнила Поліна.

— Наш універсальний штатив, — урочисто проголосила Маша, виставляючи у центр кімнати… швабру, примотану скотчем до табуретки, а зверху — телефон, зафіксований резинкою для волосся. — Техніка майбутнього!

Всі випрямились, наче перед кіноакадемією. Швабра-штатив загрозливо похитнулася, але втрималась. Зйомка почалась.

⸻

Кадр 1. «Енергія ранку»

Саша в спортивному, з максимально щирими очима, відкушує батончик. «Ммм, смачно й —» хруск! «— хрумко!» (за сценарієм).

— Ого, він хрумкий, як… морозиво, яке впало на підлогу і застигло навіки, — вирвалось у неї по-справжньому.

— Морозиво вирізати! — шипить Катя. Швабра-штатив мовчить, але, здається, теж обурена.

⸻

Кадр 2. «Професійна думка»

Влада в окулярах-«серйозність + 300%»:

— Батончики “Фіт&Смак” містять кіноа, лляне насіння й мікроклімат поваги до організму…

У цей момент швабра-штатив гойдається. Камера нахиляється вниз. В кадр влітає половина стелі й кіт (звичайний, не спонсорований).

— Стоп! — дружно вигукують усі, ловлячи телефон, поки скотч героїчно тримається на чесному слові й Полініній резинці.

⸻

Кадр 3. «Мотиваційний душ»

Катя показує вправи, а Маша, як відповідальна «мама-менеджерка», подає батончики. Але спотикається об …табуретку без швабри, та сипле цілу жменю «корисних крихт» на Катю.

Катя крізь кіноа на обличчі:

— Ставка!

Поліна, сміючись, кидає репліку:

— Хто сказав, що здорове харчування не може падати з неба?

Саша в кадрі разом із шокованою Катею — і не вимикає запис. Бо тепер вона не тільки монтажерка, вона — «жива доказова база» усіх фейлів.

⸻

Бекстейдж-кадр

Телефон знову на швабрі. Саша й Поліна хором шепочуть:

— Стій! Тримай, штатив, тримай!

Швабра тримає. Скотч поскрипує. Камера кусається автофокусом. І це все — чисте золото для майбутнього монтажу.

⸻

Коли з семи годин хаосу зліпили хвилину солідного позитиву, компанія відповіла:

«Ця реклама — не зовсім про батончики. Це про людей, яким хочеться вірити. Публікуйте негайно!»

Відео вибухнуло.

“Катя під градом кіноа — new level!”

“Швабра-штатив у серце, беріть мої гроші!”

“Поліна, дай рецепт такого сміху!”

“Саша must be in every frame!”

⸻

Увечері, уже без швабри, дівчата підбивали підсумки.

— Знаєте, у нас виходить саме тому, що нічого не виходить, — підсумувала Влада.

— І тому, що ми всі в кадрі, — усміхнулась Саша, смакуючи черговий (уже не рекламний) батончик.

— Головне, щоб швабра пережила славу, — сказала Маша й простягла скотч «на випадок святкування».

— Такий штатив переживе все, — гордо додала Поліна. — Він же, як і ми, саморобний, але незламний.

А Катя, змахнувши останнє зернятко спіруліни з плеча, сказала:

— Ніхто не ідеальний. Але в команді, де кожен сяє по-своєму, навіть швабра стає телезіркою.

⸻

Чи готові вони до наступного виклику? Звісно! Бо де б не стояла камера — на професійному кран-журналі чи на тріснутому відро-штативі — ці дівчата завжди лишаються собою. І саме тому світ не може відвести від них погляд.