Книги Українською Мовою » 💛 Шкільні підручники » Скорочено Євгеній Онєгін 📚 - Українською

Читати книгу - "Скорочено Євгеній Онєгін"

250
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Скорочено Євгеній Онєгін" автора Олександр Пушкін. Жанр книги: 💛 Шкільні підручники / 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:

Вона, крізь сльози, мовчки його слухала і, коли він завершив свою "сповідь", не заперечивши ні слова, встала. Опираючись на руку Євгенія, вона повернулась до будинку, і ніхто не помітив її душевних мук. З тих пір спокій залишив Татьяну, вона бліднучи в'яне. Тут О. С. Пушкін залишає цю сумну тему, щоб розвеселити уяву читача картиною щасливого кохання.

Все більше зачаровуючись предметом своєї ніжної пристрасті, Ленський ні на крок не відходить від Ольги. Усамітнившись, вони задумливо сидять над шаховою дошкою, і Ленський через неуважність бере пішаком свою ладью, іноді Володимир читає Ользі вслух роман і справно прикрашає альбом своєї коханої палкими віршами-освідченнями.

Іронізуючи над альбомами повітових панночок, куди подруги чи військові писаки заносять любовні віршики, Пушкін пише про вірші Ленського: він пише про Ольгу, його перо дише коханням.

А що ж наш Онєгін? Після розмови з Татьяною він живе безтурботно, насолоджуючись сільським життям: прогулянки верхи в лісі, глибокий сон, іноді поцілунок молодої білявки, розкішний обід, пляшка світлого вина, читання, самотність, тиша — ось святе життя Євгенія.

Після короткого північного літа настала осінь.

І ось за листопадом уже прийшла зима, тріщать морози, ріка вкрилась кригою — для глушини це стомлива пора, коли можна хіба що читати, перевіряти господарчі витрати та проводити час за грою в більярд. Озброївшись києм, Онєгін зранку грає, а ввечері чекає Ленського на обід.

Одного з таких вечорів, коли в каміні вже згас вогонь, за келихом вина Онєгін наче ненароком запитує друга: "Ну що сусідки? Що Татьяна? Що твоя жвава Ольга?" Ленський згадує, що Євгенія запросили в гості до Ларіних: наступного тижня іменини Татьяни — Тетянин день. Він знову згадує Ольгу: його кохана та її мати просили Онєгіна приїхати. Ленський був щасливим. Це й недивно, бо через два тижні було призначено весілля. Ольгу з Ленським пов'яжуть узи Гіменея. Він кохав і був коханим.

Глава п'ята

Татьяна любила російську зиму, любила хрещенські вечори з гаданнями при зорі. Вона їм вірила, як вірила в сни і народні прикмети: котик, що лапкою вмивається,— до гостей, швидкий заєць, що перебігає дорогу, приносить нещастя, а Побачивши зірку, що падає в небі, треба загадати бажання.

На крещения вночі, поклавши під подушку дівоче дзеркальце, Татьяна засинає і бачить дивний сон. Оточена імлою, вона йде по засніженому полю. Перед нею серед заметів кипить розбурханий струмок — через нього перекинуто дві хиткі жердини. Татьяна зупиняється, не знаючи, як перебратись. І раптом — замет заворушився і на допомогу їй приходить — хто б ви думали? — добрий геній російських казок Михайло Іванович Топтигін, великий кудлатий ведмідь. Подав лапу, він допомагає дівчині перейти через бурхливий струмок. Таня кинулася навтьоки — ведмідь за нею. Перед ними непрохідний, занесений снігом ліс. Провалюючись у пухкий сніг по коліна, Таня вже не в силі бігти. Ведмідь підхопив дівчину і несе, поки між деревами не з'явився вбогий курінь. Татьяні сниться, що вона в курені, а навкруги — чудовиська: відьма з козячою головою, хтось з рогами і собачою пикою, хтось із головою півня.

Але раптом — о жах! — кого ж бачить Таня серед всієї цієї братії? За столом сидить Євгеній, і, судячи з усього, він тут господар: знак покаже — і всі клопочуться, засміється — і всі регочуть.

Вся ця бісівська нечисть пред'являє свої права на налякану до смерті дівчину, змагається за неї з тим, хто їй назавжди милий і дорогий. Але її суджений розганяє бісівську ватагу. Здавалося б, нарешті вони самі... Та ні — заходить Ольга, за нею Ленський. Онєгін, невдоволений приходом незваних гостей, вхопив великий ніж — і вмить убитий Ленський.

Пролунав жахливий крик — і Татьяна прокинулась від страху. Кілька днів її хвилювало дивне сновидіння, його смисл їй здавався зловіщим.

Настав Тетянин день... У будинок Ларіних з самого ранку почали з'їжджатись гості. Ось повітовий франтик Петушков; ось порадник у відставці Флянов, пліткар, старий шахрай, ненажера, хабарник і блазень; а ось мосьє Тріке, дотепник, недавно із Тамбова, в окулярах і рудій перуці. Гості не слухають один другого, всі кричать, сміються, сперечаються і пищать, нагадуючи товариство з Таніного сну.

Враз розчиняються навстіж двері і серед шуму з'являється Ленський, за ним входить Онєгін: їх садять навпроти Тані:

Бліда, як місяць-молодик,

І тріпотливіша від лані,

Вона не зводячи повік,

Немов застигла: дише важко,

Горить огнем; їй душно, тяжко;

Вітань запізнених гостей

Вона не чує, із очей

Сльоза политися готова...

Роздратований Євгеній, що не любив дівочих сліз, вирішує помсти-тися Ленському, що затягнув його до Ларіних. Він починає залицятися до Ольги. Події цього вечора розвиваються так, що відчувається: наближається неминуча катастрофа.

Пам'ятаючи про свої наміри подратувати Ленського, потай посміхаючись, Онєгін не відходить від Ольги: і вальс, і мазурка, і котильйон — його.

Онєгін Ольгу вибирає,

Схилившись, ніжно промовляє

Якийсь банальний мадригал

І руку тисне. Юний пал

Дівочих гордощів розлився

Рум'янцем на її щоках.

Ленський все бачить і не може повірити власним очам:

Що чує він?

1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скорочено Євгеній Онєгін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Скорочено Євгеній Онєгін"