Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Щоденник Анни Франк: суміш фальсифікацій та описань жіночих геніталій 📚 - Українською

Читати книгу - "Щоденник Анни Франк: суміш фальсифікацій та описань жіночих геніталій"

512
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Щоденник Анни Франк: суміш фальсифікацій та описань жіночих геніталій" автора Олексій Миколайович Токар. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:
як "все важче було відчувати страх розстрілів" читаємо далі у запису від 8 липня 1944 р.:

"З дивним відчуттям я увійшла в заповнену народом кухню контори: там вже були Міп, Беп, Кляйман, Ян, тато, Петер — загалом, майже всі мешканці Сховища та їх помічники,і це серед білого дня! Штори і вікна відкриті, кожен говорить у повний голос, ляскає дверима — у мене навіть почалася тремтіння від хвилювання. "Власне, чи ми ще ховаємося?" — запитала я себе".

(Всі зібралися на кухні через те що у "сховище" привезли аж 24 ящики свіжої полуниці і треба було готувати з неї варення).

В естонській газеті «KesKus» письменник Аарне Рубен опублікував статтю, в якій він розмірковує про те, наскільки є реальним все те, що написано в щоденнику. Він не ставив під сумнів існування деякого щоденника. Тільки чи належав він саме Анні Франк — дівчинці-підлітку? Письменник наводить висловлювання есесівця Карла Зильбербауэра (Karl Silberbauer), який знайшов всіх, хто переховувався у флігелі на Прінсенграхт.

У статті розказується, що цей колишній есесівець був виявлений співробітниками Центру Симона Візенталя в 1963 році, у той час він служив у віденській поліції. Хоча суд першої інстанції не визнав його винним, Центр Візенталя не залишив його в спокої, і судовий розгляд тривав аж до самої смерті обвинуваченого в 1972 році. Карл зізнався, що прийняв анонімний телефонний дзвінок про те, що десяток євреїв ховається в центрі Амстердама. Він взяв 8 голландських поліцейських і поїхав на Прінсенграхт. Там він серед інших бачив Отто Франка, який йому представився як офіцер резерву німецької армії, і його дочку Анну. Сам він квартиру не обшукував, змусивши це робити голландців, але вони не виявили ніяких рукописів. Після війни він прочитав голландською мовою щоденник Анни Франк і був здивований, звідки дівчинка знала про існування газових камер. Цього в Голландії не знали і вільні люди.

Естонський письменник наводить порівняння Робером Форіссоном голландської та німецької версій, де очевидні різночитання. Він пише, що в щоденнику згадується пилосос, яким користувалися в сім'ї Франків у сховищі. У той час пилососи виробляли сильний шум, адже навіть стогони пацієнтів зубного лікаря Дусселя були чітко чути крізь стіни — такі вони були тонкі. Коли в 1943-44 роках весь Амстердам голодував, Анна описує колосальні запаси їжи, які у них були. Нелогічними письменнику здаються і взаємини між тими, хто жив у сховищі. Можливо, вважає Рубен, псевдощоденник психологічно достовірний, тільки написаний більш досвідченою і дорослою жінкою, так що він допускає, що твір відноситься до таких часткових підробок, як щоденники Єви Браун, Ейхмана або Шелленберга.

Професор Артур Бутц з Північно-західного університету (США) зазначає:

"Я переглянув щоденник і не вірю в його автентичність. Наприклад, уже на стор. 2 читаємо запис про те, чому 13-річна дівчина починає щоденник, а потім сторінка 3 дає коротку історію сім'ї Франк, а потім швидко аналізує конкретні антижидівські заходи, які чинилися під час німецький окупації в 1940 році. Інша частина книги також написана в тому ж історичному дусі".

Дійсно, на початку щоденника нібито тринадцятирічна дівчинка пише:

«Моя біографія… ідіотство, але без цього ніяк не обійтися. Ніхто не зрозуміє жодного слова, якщо я почну відразу, без коротенької біографії. Так що змушена, хоч і без особливого бажання, коротко її переказати».

І далі:

"Від травня 1940 добрі часи скінчились: спочатку війна, потім капітуляція, потім маршували німці, і посипалися біди на нас євреїв. Один закон проти євреїв слідував за іншим, наша свобода стала дуже обмеженою. Євреї повинні носити єврейську зірку (фото); євреям наказано здати свої велосипеди; євреї не мають права їздити в трамваї; євреям заборонено їздити в автомобілі, навіть у приватному; євреям дозволено робити покупки лише з третьої по п’яту годину; євреям дозволено користуватися послугами лише єврейської перукарні; євреям заборонено перебувати на вулиці з восьмої години вечора до шостої години ранку; євреям заборонено відвідувати кінотеатри, театри та інші заклади, призначені для розваг і відпочинку; євреї не мають права відвідувати громадські пляжі й купальні, а також тенісні корти, хокейні та інші спортивні майданчики; євреям заборонено на людях займатися будь-яким спортом; євреї не мають права після восьмої години вечора знаходитися в своєму власному садку, або в садку своїх знайомих; євреї не мають права входити в дім до християн; євреї повинні ходити до єврейських шкіл і ще багато подібного".

Варто зазначити, що на момент описуваних подій, тобто в травні 1940 р., Анні було лише 10 років — хіба потрібні були дитині всі ці подробиці про капітуляцію, приватні автомобілі, заклади, призначені для розваг і відпочинку тощо і розбиратися в них? До речі, вищенаведений фрагмент про заборону євреям відвідувати басейн, тенісний корт, займатися веслуванням і т. д. — є єдиною згадкою у щоденнику про "звірства фашизму".

Чи могла належати дівчинці наступна пафосна тирада?

"Складність нашого часу полягає в тому, що варто лише пробудитися ідеалам, мріям, новим прекрасним надіям, як жорстока дійсність знищує їх…. Я не можу будувати своє життя на фундаменті з безнадії, горя і смерті. Я бачу, як світ поступово перетворюється на пустелю, і чую наближення грому, що несе смерть і нам, я відчуваю страждання мільйонів людей".

Геніталії, лесбійські почуття і депресивність

Записи в щоденниках відповідають складному підлітковому періоду Анни, тому симпатії і антипатії висловлюються прямо і відкрито. Серед іншого щоденники оповідають також про етапи дорослішання дівчинки — там відзначаються зміни, які відбуваються з її тілом, описуються лесбійські почуття і перша сексуальна жага. У щоденнику 14-річної Анни Франк зустрічаємо такий інтимний запис:

"Одного разу, залишившись ночувати у подруги, я її запитала — чи можна мені на знак нашої дружби погладити її груди, а їй — мою? Але вона не погодилася. Мені завжди хотілося поцілувати її, мені це приносило шалене задоволення. Коли я бачу статую оголеної жінки, наприклад, Венеру, то завжди впадаю в екстаз".

Також Анна (чи не Анна?) описує свої розмови з Петером (юнаком старшим за неї на 3 роки) про статеві органи, про піхву, про статеві акти, про менструації. От деякі з розмов Анни і Петера, що переказані в її щоденнику:

"Коли я вчора прийшла до Петера, то наша розмова якимось чином перейшла на тему сексу. Я вже давно збиралася запитати його про деякі речі — він багато знає. Він був дуже здивований, коли я сказала, що дорослі ні мені, ні Марго нічого не пояснили. Я багато говорила про себе, Марго,

1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щоденник Анни Франк: суміш фальсифікацій та описань жіночих геніталій», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Щоденник Анни Франк: суміш фальсифікацій та описань жіночих геніталій"