Читати книгу - "Дивний світ"

10 квітня

Кросбі має прилетіти післязавтра або тринадцятого. Мене дуже непокоїть сейсмічність цього району. Кросбі не підозрює про неї. Його ракета після посадки може перекинутися від поштовхів. Тоді всі вони також загинуть. Третьої ракети, готової до польоту найближчими місяцями, у Першинга немає. Можливо, було б краще, якби Першинг не дозволив старт рятувальної ракети?..

13 квітня

Всі ці дні не відходив від радіоприймача. Хоч який він слабкий, передачі Кросбі я уловив би принаймні від середини його шляху. Але я нічого не чую, окрім шереху і тріску космосу. Невже старт рятувальної ракети відкладений? Утім, Кросбі може вилетіти трохи пізніше. До кінця місячного дня ще дев’ять земних діб…

17 квітня

Без змін… Імовірно, старт Кросбі відкладений до наступного місячного дня. Першинг хоче краще підготувати рятувальну експедицію.

19 квітня

До кінця місячного дня залишається три доби… Я підрахував, що коли апаратура повітрообміну працюватиме так само, як вона працювала досі, повітря вистачить до середини червня. Ймовірно, вони там на Землі вважають, що на найближчий час ми забезпечені всім необхідним. Якщо не загинули відразу, то можемо зачекати… Це схоже на генерала Першинга. «Тверезий розрахунок» у нього на першому плані.

21 квітня

Я маю провести в «Атланті» другу місячну ніч. Завтра зайде сонце. Постараюся запастися терпінням. Тим паче, що нічого іншого мені не залишається. Покинув чергування біля радіоприймача. Кросбі не прилетить уночі.

22 квітня

Зовні знову ніч. Чому все-таки Кросбі не прилетів? Невже наш політ збережений у таємниці і Першинг… дурисвіт?

24 квітня

У кратері Арзахель без змін.

25 квітня

Всемогутній Творче, невже час порятунку наближається?.. Сьогодні, вперше за стільки днів, я почув по радіо людський голос. Спочатку подумав, що це галюцинація. Ні, чутність поліпшувалася з кожною годиною. У бік Місяця з Землі запущений космічний корабель. Тепер я вже знаю, що це — радянська ракета. Я чув, як космонавти (їх двоє чи троє) розмовляли зі своєю базою на Землі. Вочевидь, вони стартували відразу, тільки-но ракета була готова до польоту. Відчайдушні хлопці!.. Їх не збентежила навіть перспектива посадки на Місяць уночі. Я кепсько знаю російську, але, здається, зрозумів, що вони збираються висісти після третього оберту. Певно, вони не знають точного місцезнаходження «Атланта».

Тепер не відходжу від приймача. Якби у мене була можливість попередити їх про сейсмічні поштовхи в районі аварії «Атланта»! Знову — укотре — проклинаю свою безпорадність у радіотехніці. І як могло трапитися, що в числі спорядження нашої експедиції не було запасних радіопередавачів на випадок серйозної аварії?

Даруйте, генерале Першинг, я дуже погано думав про вас. Ладен був запідозрити, що ви зберегли наш політ у таємниці. Певна річ, ви не могли так учинити. Прийміть моє глибоке вибачення…

26 квітня, 2 год. ночі

Радянська ракета наближається. Виразно чую всі передачі космонавтів. Їх троє, як було й нас. Вони безперервно повідомляють на Землю результати спостережень. Дивно лише, що вони не намагаються встановити зв’язок з «Атлантом». Можливо, вважають усіх нас загиблими? Чутність почала погіршуватися. Ймовірно, «Буревісник», так називається радянський корабель, переходить на орбітальний політ і огинає Місяць. Через годину-півтори я почую їх знову…

26 квітня, 5 год. ранку

«Буревісник» один раз уже обігнув Місяць. Зараз він пішов на другий оберт, і я знову його не чую. Він ще не провів основного гальмування і пролетів над кратером Арзахель на космічній швидкості. Чув їх радіо близько 20 хвилин. Передавалися серії цифр, щось було сказано про кратер Арзахель, але не зрозумів, що саме.

Мене все більше дивує й непокоїть, що російські космонавти не роблять ніяких спроб зв’язатися по радіо з «Атлантом».

7 год. ранку

Радянський космічний корабель щойно пролетів наді мною утретє. Під час другого прольоту росіяни приймали якісь інструкції з Землі. Я чув лише короткі репліки їх радиста:

— Зрозумів… Чую, зрозумів… Дякую… Товариші також дякують…

Під час третього прольоту вони передавали результати спостережень. Вони зробили якесь важливе відкриття на зворотному боці Місяця. Я чув кінець передачі. Здається, мова йшла про виверження декількох вулканів. Про «Атлант» жодного слова…

7 год. вечора

Важко писати… Либонь, тому, що добу не відходив від приймача й нічого не їв… Радянська ракета… Який же я дурень!..

28 квітня

Продовжую записи дві доби опісля. Це були нелегкі дні. Але тепер я зібрався з думками і знову спокійний, як може бути спокійною людина в моєму становищі.

Вчора я дізнався, що відчуває моряк, уцілілий при корабельній аварії, коли з верхівки самотньої скелі бачить димок далекого судна. Здається, порятунок уже близько, але судно зникає за обрієм, і людина знову сама серед океану. На кораблі не чули заклику, навіть не бачили скелі. Так і зі мною…

Радянські космонавти не знають про катастрофу «Атланта». Вони виконували своє завдання — обліт Місяця. Вони виконали його і вирушили назад на Землю. Марно писати, що я відчув, чуючи, як поступово затихають у неймовірній далечі їх