Читати книгу - "Мудрість народна. Украинские пословицьі и поговорки, Володимир Олександрович Соботович"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
*
«Що ваші дівчата роблять?» — «Шиють та співають».— «А мати?» — «Порють та плачуть».
*
Торох — горох, змолотили — квасоля!
*
Вискочив, як Пилип з конопель!
*
Нехай буде гречка, аби не суперечка.
*
Моя хата з краю — я нічого не знаю!
*
Перетреться, перемнеться та й так минеться.
*
Про мене< Семене, аби я Іван!
*
Назад тільки раки лазять!
*
Лучче з розумним в біді, ніж з дурним в добрі.
*
Дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться.
*
Послухай дурного, то и сам дурним станеш.
*
Голова —як казан, а розуму — ні ложки.
*
Дурному свого розуму не вставиш.
*
Рости, сину, хоч дурний, аби великий!
*
Високий до неба, а дурний як треба.
*
Верба товста, та всередині пуста.
*
Добра кума, та розуму нема.
*
Борода до пояса, а розуму ні волоса! 88
*
Вітер свище в голові.
*
Дурний на санях дрижить, а кожух під ним лежить.
«Що дурень робить?» — «Воду решетом міряє».
*
Носиться, як дурень з писаною торбою в будень.
*
З дурним розмова, як з вітром полова. Як дурень з печі!
*
Дурному не скучно самому: сидить та регочеться.
*
Дурням закон неписаний!
*
Дурному море по коліна!
*
Дурень думкою багатіє.
*
Хоч дурний, так хитрий, 90
*
Що написано пером, те не виволочиш волом.
*
Вік прожити — не поле перейти!
*
На віку, як на довгій ниві, всього трапляється: і кукіль, і пшениця.
*
Вік ізвікувати — не пальцем переки- вати!
*
Сват не сват, а так добрий чоловік.
*
Сподівався дід на обід, та без вечері спати ліг.
*
Золото і в грязі блищить.
* - Хоч річка й невеличка, а береги ламає.
*
Що край — то звичай, що сторона — то новина.
*
Він не дасть собі в кашу наплювати.
*
Язик до Києва доведе.
*
У кого що болить, той про те й гомонить.
*
Танцювати не хочеться, та черевички просяться.
*
Кінь на чотирьох, та й то спотикається.
*
Чужа душа — темний ліс.
*
Щоб узнати чоловіка, треба з ним пуд солі з’їсти.
*
Піший кінному не товариш.
*
Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.
*
З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
*
Обізвався грибом, то лізь у. борщ.
*
Зла іскра все поле спалить і сама щезне/
!
*
Шила в мішку не сховаєш.
*
Стид хоч і не дим, а очі виїсть.
*
Тямитиме науку до нових віників.
*
На безриб’ї і рак риба.
*
Кому-кому, а куцому припаде!
*
Добре довго пам’ятається, а злеє — ще довше.
*
Кому весілля, а курці смерть.
*
З поганої вівці хоч вовни жмут.
*
Ти ще не бачив смаленого вовка!
*
Підеш туди, куди Макар телят не ганяв!
*
Ниточка доведе до клубочка.
*
Не їла душа часнику, не буде й смердіти.
*
Хто як постеле, так і спатиме.
*
Прийде коза до воза, скаже: «Ме!» Дружба дружбою, а служба службою.
*
Вмій пошуткувати, знай, коли пере- .стати.
*
З чужого похмілля голова болить.
*
Не мала баба клопоту та купила порося,— порося в кувик, а баба в крик.
*
Не все так сталось, як жадалось.
*
З гори вскач, а на гору — хоч плач!
❖
*
Чужу біду на воді розведу, а своїй і кінця не знайду.
*
Лежачого не б’ють.
*
Більш копи лиха не буде.
* * ·
*
Що було, то билом поросло.
*
Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
*
Перше м’ясо — свинина, перша риба — линина.
*
Нєдосол на столі, а пересол на спині.
*
Дурне сало без хліба!
*
Сякі-такі вареники, а все ж краще галушок.
*
Дешева рибка — погана юшка.
*
Вода і камінь довбає.
*
Понадився собака за возом ходити — то й за саньми побіжить
*
Горбатого могила виправить.
*
Пропав, і собаки не загавкали.
*
Подивився, мов кислицю з їв.
*
Сліпій курці все пшениця.
*
То не кінь, >що в болото увезе, а то, що з болота вивезе!
*
Попав пальцем у небо!
*
Насміялася верша з болота.
*
Добрий борщик, та малий горщик.
*
Шкурка вичинки неварта.
*
Не так шкода, як невигода.
*
Погане порося і в петрівку мерзне!
*
Охота гірш неволі.
*
Дереться — на нове береться. у
*
Дарованому коневі в зуби не дивляться. 100
*
Коли моє не в лад, то я з своїм назад.
*
Піймав не піймав, а погнатися можна.
*
За що купив, за те й продаю.
*
І злодія не було, а батька вкрадено.
*
З цього пива не буде дива!
*
Глухий що не дочує, то вигадає
*
Товчеться, як Марко в пеклі!
*
Не піймавши, не кажи, що злодій.
*
Дуб ламається, а лозина нагинається.
*
І сіно ціле, і кози ситі!
*
Зайця ноги носять, вовка зуби годують.
*
Риба смердить від голови.
*
В ліс дров не возять
*
Запас біди не чинить і їсти не просить.
*
Ухватив шилом патоки!
*
Батогом обуха не переб’єш.
*
Не такий чорт страшний, як його малюють!
*
Лучче одно око своє, ніж чужі двоє.
*
Інша рада — гірш, як зрада.
*
Знявши голову, за волоссям не плачуть.
*
Є ЛЮДИ, що й солов’я не люблять.
*
І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя.
*
Свого не цурайся—за чуже не хапайся.
*
Чумак з возом перекинувся. (Кажуть, коли пересолена страва).
*
їхав до Хоми, а потрапив до куми.
*
Схожий, як свиня на коня,—тільки шерсть не така.
*
Шукай вітра в полі.
*
Хоч і кожух м’ять, аби не гулять!
*
Не трать, куме, сили, спускайся на дно!
*
За бджоли не скажу, а мед солодкий.
*
І риба б співала, коли б голос мала!
*
Не тільки світу, що в вікні,—за вікном ще більше.
*
Або пан, або пропав!
*
Був на коні і під конем.
*
Який Сава, така й слава.
*
Так його люблять, як собаки старця.
*
Казала Настя, як удасться.
*
Ждали-ждали та й жданики поїли.
*
Так їсть — аж за вухами лящить.
*
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мудрість народна. Украинские пословицьі и поговорки, Володимир Олександрович Соботович», після закриття браузера.