Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство 📚 - Українською

Читати книгу - "Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство" автора Колектив авторів. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 174
Перейти на сторінку:
дністровський її варіанти.

Вплив критських прибульців на місцевих дністровських мешканців та жваві стосунки між ними привели до розповсюдження наприкінці VI тис. до н. е. у всього буго-дністровського населення раннього землеробства та першого глиняного посуду. Носії буго-дністровської культури, засвоївши технічні навики виготовлення кераміки, запозичили кухонний критський посуд, а також створили свою, притаманну тільки їм кераміку. Тісні контакти буго-дністровського населення з критським та керешським продовжувалися до середини V тис. до н. е., про що свідчить столовий критський та керешський посуд, що потрапляв шляхом обміну у буго-дністровські поселення.

Протягом другої половини VI тис. до н. е. у степовому Подніпров’ї та суміжних районах Приазов’я на основі традицій населення дніпровської мезолітичної культури формується нова культурна єдність, репрезентована пам’ятками сурської археологічної культури. Вона визначена В. Н. Даниленком і названа по групі поселень на острові Сурському. Найархаїчніші сурські пам’ятки відомі на нинішній час лише у Надпоріжжі: стоянки біля урочища Собачки, Василівка та Попів мис. Ця територія є чітко визначеною екологічною частиною Дніпровського басейну. Вона включала пороги, забори та острови, зручні для рибальства. Заплавні ліси по берегах були багаті дикими тваринами та придатні для полювання.

У другій половині VI тис. до н. е. сурське населення ще не займалося виготовленням кераміки й користувалося камінним посудом. Важливу роль у створенні сурських традицій відігравало буго-дністровське населення. Спорідненість традицій сурської та буго-дністровської культур у попередні часи, тісні зв’язки між населенням цих регіонів, що склалися ще в мезоліті, продовжились і за періоду неоліту. Наслідком цих контактів наприкінці VI — на початку V тис. до н. е. було запозичення сурським населенням від мешканців Південного Бугу традиції виготовлення першої кераміки. Так були перейняті технологія, загальні елементи орнаменту та гостродонні, слабо профільовані форми посуду.

Сурські пам’ятки першої — третьої чвертей V тис. до н. е. знайдено вже і в Приазов’ї на р. Молочній біля Кам’яної могили та в степовому Подніпров’ї на островах Виноградний, Кодачок, Кизлевий, поселенні № 1 на Сурському острові.

Більшість сурських пам’яток — це невеличкі місцезнаходження, на яких виявлено декілька десятків крем’яних та поодинокі керамічні вироби. Вони є залишками тимчасових сезонних таборів населення, чиє господарство визначали мисливство та рибальство, що доповнене елементами раннього скотарства.

На іншій території України — у лісостеповому Подніпров’ї, Поліссі, районах сучасного лівобережного лісостепу — у першій половині V тис. до н. е. продовжували розвиватися традиції місцевого мезолітичного населення. Екологічна ситуація в цих районах менше постраждала від аридизації клімату й залишалася стабільнішою, господарчої кризи тут не спостерігалося. Залишається поки що слабо вивченою історія населення степового Приазов’я першої половини V тис. до н. е.

З середини V тис. до н. е. відмічено поступове посилення загальної зволоженості клімату, наслідком чого було розширення лісостепової смуги та поліпшення умов життя у степах Причорномор’я. Поступово зростала чисельність населення. Зміни в демографічній ситуації пов’язані зі значними змінами в етнокультурному житті в Україні.

Карта 4. Неолітичні пам’ятки України.

І — києво-черкаська культура; II — лизогубівська культура; III — донецька культура; IV — азово-дніпровська культура; V — вірьовкінська група пам’яток; VI — нижньодонська культура; VII — сурська культура; VIII — буго-дністровська культура; IX — культура лінійно-стрічкової кераміки; X — культури Кереш та мальованої кераміки; XI — неолітичні пам’ятки Криму.

1 — Ужгород; 2 — Великі Лази; 3 — Холмці; 4 — Рільне, Рафайлове; 5 — Велика Добронь, Малі Гаївці; 6 — Заставне; 7 — Мукачеве, Мала Гора; 8 — Дрисине; 9 — Фредрополь, Нотоване; 10 — Колодниця; 11 — Бовшів; 12 — Буківна; 13 — Голосків; 14 — Незвисько; 15 — Бучач; 16 — Сухостів; 17 — Попівці; 18 — Торське; 19 — Звенячин; 20 — Синьків; 21 — Луцьк; 22 — Баїв; 23 — Сандраки-Хмельник; 24 — Печера; 25 — Королів; 26 — Самчинці; 27 — Сокільці; 28 — Глинське; 29 — Шимановське; 30 — Заньківці; 31 — Жакчик; 32 — Мельнична Круча; 33 — Скибенці; 34 — Чорнятка; 35 — Гайворон-Поліжок; 36 — Саврань; 37 — Миколина Брояка; 38 — Володимирівна; 39 — Гард; 40 — Пугач І, П; 41 — Прибузьке; 42 — гирло Гнилоп’яті; 43 — Моства; 44 — Грині; 45 — Струмель; 46 — Гастятин; 47 — Шмаївка; 48 — Домантове; 49 — Микільська Слобідка; 50 — Вишеньки; 51 — Віта Литовська; 52 — Бортничі; 53 — Козинці; 54 — Коробівка; 55 — Веремівка; 56 — Мутихи, Пищики; 57 — Бузьки; 58 — Дереївка, Успенка; 59 — Огрінь; 60 — о-ви Сурський та Кодачок; 61 — Стрільча Скеля; 62 — могильники Василівський 2 та 5, Мар’ївський, о-в Виноградний; 63 — Микільський могильник, скеля Монастирка; 64 — о. Шулаїв; 65 — могильники Ясинуватський І, Вовнизький І, Вовнизьке лівобережне поселення; 66 — Вовнизьке правобережне поселення; Вовнизький 2 могильник; 67 — Вільнянський могильник; 68 — Собачки; 69 — Середній Стіг; 70 — Лисогорський могильник; 71 — Чапаївка; 72 — Кам’яна Могила; 73 — Семенівка; 74 — Долинський могильник; 75 — Ішуньська; 76 — Таш-Аїр; 77 — Кая-Араси; 78 — Фатьма-Коба; 79 — Ат-Баш; 80 — Балін-Кош; 81 — Водопад ний; 82 — Заміль-Коба 1, 2; 83 — Алачук; 84 — Суат; 85 — Аджі-Коба; 86 — Карасу-Баши; 87 — Олексіївська Засуха; 88 — Фронтове І, ПІ; 89 — Чорна Балка; 90 — Піщана Балка; 91 — Тасунове; 92 — Олексіївна; 93 — Миколаївка; 94 — Маріупольський могильник; 95 — Роздольне; 96 — Підгорівка, Старобільське; 97 — Олександрія; 98 — гирло Осколу 1, 2; 99 — Зливки; 100 — Студенок; 101 — Бондариха; 102 — Яремівка; 103 — Вірьовкінські хутори XIV; 104 — Госпітальний Горб; 105 — Засуха; 106 — Богданівна; 107 — Турова Гора, Йосипівна, Гупалівка; 108 — Червона Гора; Біла Гора; 109 — Марки; 110 — Макухівка; 111 — Луком’я 1, 2; 112 — Черепівка; 113 — Козловка; 114 — Озаричі; 115 — Лизогубівка; 116 — Мельня; 117 — Погорілівка — Вирчище; 118 — Ображеївка; 119 — Гришівка.

Саме тоді до Закарпаття з території Угорщини переселяються носії культури мальованої кераміки, які асимілювали місцеве керешське населення. Цю культуру було названо по своєрідному глиняному столовому посуду, розмальованому червоною та чорною фарбами. Найбільш ранніми з відомих поселень прийшлих племен є Рівне — Кіш — Мезе-2, Великі Лази. До середнього етапу належать Холмці та Мала Гора, а заключний етап існування традицій цього населення

1 ... 49 50 51 ... 174
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство"