Читати книгу - "Мерзенна сила"

уникнувши при цьому непорозумінь і не завдаючи жодних клопотів місцевим мешканцям. Та ми, англійці, завжди відзначалися вмінням давати собі раду з такими труднощами виважено і навіть весело й ніколи не відмовлялися заради поступу йти на жертви значно більші, ніж ті по суті дріб’язкові зміни у звичному перебігу життя та у сентиментальному замилуванні рідною стороною, на які довелося піти цього разу мешканцям Еджстоу. Приємно відзначити, що з авторитетних джерел не надходило жодних свідчень про те, щоб HIKE нехай навіть найменшою мірою перевищив свої права або погрішив супроти доброзичливості і приязності, яких сподівалися від інституту. Вже тепер можна з великою часткою вірогідності стверджувати, що приводом для заворушень стала сутичка між одним із інститутських робітників і якимсь місцевим розбишакою, яка трапилася, ймовірно, в одному з пабів. Проте ще Стагірит колись за сивої давнини сказав, що привід для колотнечі знайдеться завжди, а от справжні причини лежать набагато глибше. Не доводиться сумніватися, що ця незначна, хоч і вельми прикра подія була зумовлена — поки що важко сказати, сталося це випадково чи внаслідок свідомих дій, — чиїмись меркантильними інтересами або поширеними в нашому суспільстві упередженнями.

Сумно, але маємо всі підстави підозрювати, що глибоко вкорінену недовіру до чіткої, наперед спланованої й успішної діяльності, та давню заздрість до такої діяльності з боку того, що окреслюють за допомогою доволі розпливчастого терміну „бюрократія“, оживити — сподіваймось, тільки тимчасово, — дуже легко. З іншого боку, ця ситуація дасть нам змогу краще побачити недоліки і слабкі місця нашої системи освіти, виявляючи таким чином одну із тих недуг, що їх, власне, й покликаний викоренити Національний інститут координованих експериментів. У тому, що йому це вдасться зробити, сумніватися не доводиться. „Мирні зусилля“, як напрочуд вдало описав діяльність інституту його керівник пан Джулз, здобули підтримку цілої країни, тож є всі підстави сподіватися, що будь-який спричинений елементарною необізнаністю опір буде подолано — подолано м’яко, але рішуче.

Другий висновок, який можна зробити на підставі попереднього аналізу вчорашніх подій, трохи оптимістичніший. Спочатку багато хто з недовірою поставився до пропозиції забезпечити HIKE власного „поліцією“ (ми схильні вважати, що термін „поліція“ взагалі не надто доречно вживати у контексті наукової установи). Наші читачі добре пам’ятають, що ми хоч і не поділяли цього погляду, проте його й не заперечували, адже навіть необгрунтовані побоювання свободолюбів мають право на те, щоб до них ставилися з повагою; так ми шануємо тривогу матері, яка непокоїться за своїх дітей, навіть якщо для цієї тривоги і немає особливих підстав. Водночас ми залишили за собою право наполягати на тому, що з огляду на надзвичайно складну структуру сучасного суспільства доручати здійснення загальної волі цього суспільства органу, який за самою своєю природою має зосереджуватися винятково на виявленні та запобіганні злочинності, — це просто анахронізм, адже рано чи пізно поліцію все одно доведеться звільнити від виконання не властивих їй функцій, кількість яких щороку зростає. Ніхто, звісно, не має наміру забувати про те, що в інших країнах цю проблему намагалися вирішити, створюючи справжню „імперію в імперії“, а це, як правило, виявлялося фатальним для основних засад свободи і справедливості. Так звана „поліція“ HIKE — доречніше було б називати її просто „охоронно-санітарною службою“ — є істинно англійським вирішенням окресленого вище питання. Пояснити із суто логічних позицій стосунок цієї служби до національної поліції доволі складно, але ми, англійці, ніколи не мали особливих сентиментів до холодної логіки. Зате можна з упевненістю стверджувати, що ця служба не має жодної дотичності до політики; відтак, якщо їй доведеться все ж коли-небудь вступити у сферу діяльності правосуддя, вона з’явиться там у ролі рятівника, завдяки якому правопорушник перейде з суворої царини злочину і кари у набагато м’якшу царину виправного лікування. Події в Еджстоу розвіяли останні сумніви стосовно необхідності такої служби й остаточно поклали край усім упередженням, адже національна поліція навряд чи зуміла б упоратися з заворушеннями без чіткої і добре скоординованої взаємодії з інститутськими службовцями. Як заявив сьогодні зранку нашому кореспонденту один із високопоставлених офіцерів поліції, „без людей HIKE все могло б обернутися зовсім інакше“. Тож якщо тепер, у світлі останніх подій, уряд вважатиме за потрібне на якийсь час передати Еджстоу з околицями під контроль інститутської „поліції“, британський народ, схильний у глибині душі дивитися на життя вельми реалістично, ледве чи стане хоч найменшою мірою супроти цього заперечувати. Особливої відзнаки заслуговують службовці інститутської „поліції“ жіночої статі, адже саме вони виявили у ці нелегкі години неабияку сміливість і розважливість — риси, які ми вже здавна навчилися цінувати у справжніх англійках. У Лондоні шириться поголос про кулеметну стрілянину на вулицях Еджстоу і сотні жертв, але такі чутки абсолютно безпідставні. Найімовірніше, коли буде з’ясовано всі подробиці, виявиться (як сказав колись наш прем’єр-міністр з іншого приводу), що „кровотеча якщо й була, то хіба з розбитого носа“.»

Друга стаття починалася так:

«Що відбувається в Еджстоу?

Відповідь саме на таке запитання хоче почути пересічний британець. Інститут, який розташувався в Еджстоу, — Національний, значить, він і ваш, і мій. Ми не науковці, тож навіть не пробуємо здогадатися, що там метикують кебетливі професори. Зате нам добре відомо, чого кожен із нас від них чекає. Отже, ми сподіваємося, що вони переможуть рак, покінчать із безробіттям, покращать наші житлові умови, вирішать проблеми, пов’язані з нестачею грошей, війнами, низьким рівнем освіти. Ми сподіваємося, що вони допоможуть нам і нашим дітям зробити цей світ чистішим і привітнішим, допоможуть нам торувати шлях уперед і дедалі повніше використовувати все те, що дарував кожному з нас Господь. Словом, HIKE — це знаряддя народу, знаряддя, завдяки якому ми здобудемо все, за що боролися.

Що ж відбувається в Еджстоу?

Гадаєте, сутички в місті почалися тільки через те, що пані Снукс чи пан Баґінс не схотіли відступити HIKE свою крамничку чи дім? Аж ніяк. І пані Снукс, і пан Баґінс добре знають, що для них краще. Вони розуміють, що завдяки інституту в Еджстоу пожвавішає торгівля, стане більше розваг, зросте населення, словом, почнеться розквіт, про який тут ніхто ніколи і не мріяв. Відповідь одна: заворушення підлаштували.

Тож я знову