Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » ДО ЕР. Вибране 📚 - Українською

Читати книгу - "ДО ЕР. Вибране"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "ДО ЕР. Вибране" автора Маріанна Кіяновська. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 66
Перейти на сторінку:
«Цю хвилю розтято на тіло, півтінь і півтон…»
Цю хвилю розтято на тіло, півтінь і півтон. Межа перехресна урочища, волхва і лімфи. Ця хвиля — як рана, а в рани — тупий камертон, Що глухо зітхає над місцем загибелі німфи. Громаддя рослинності втомлене, втоптане в час. І Бог не всесильний, як перше, а просто печальний. І жабка зелена — таємна його іпостась — Співає у вересні пісню собі поминальну. І дупла, що зяють, і день, що пропах небуттям, Безсмертні у тлінному світі, що вже перед краєм. І висохле плесо. І сонце — звіря чи дитя — В намулі грузькому імення своє забуває. «Час обмежено пам'яттю…»
Час обмежено пам'яттю. Білий мармур слизький, як лід. На надгробках минає пізня осінь. Сльота осіння Передбачена в Книзі. Невчасний її прихід — То осягнення суті. У сутіні — не тремтіння, А чекання на себе. Ти в мені, отже, знову я. Ми обмежені часом, як Богом, як Божим знаком, Як піском у клепсидрі. Повіки мені стуля Помаранчева куля — останнє у світі яблуко. А одначе сади ще існують. Вони тривкі. Пізня осінь приважена каменем. Згустки і скупчення Листопаду і сенсів. Знаки листя і знаки руки, І зникомість очей. Поза пам'яттю — знак відпущення. «Зробись для мене каменем, підемо…»
Зробись для мене каменем, підемо В підвалини, до чистої води. І тільки хтось, всезнаючий, як демон, Захоче не пустити нас туди. Сухий посів озимий серед грудня, Огранений у світло крижане, Прийде поволі і візьметься груддям, І вже мені ніколи не мине. Повільність забування, а потому Усе спочатку — доля самовбивць. Я стану храмом пам'яті, в якому Ти вже наріжним каменем зробивсь. І сім хлібин, і манна, і омана, Й відсутність моря, і присутність риб… Зробись для мене каменем — і рана Врятує душу, наче в голод хліб. «Я у тобі беззахисна, як сон…»
Я у тобі беззахисна, як сон В каменоломні — з бурею назовні — Де краплі точать час і в унісон Звучать, як тихі дзвоники церковні, Відлунюючи в просторі склепінь, Неначе в пащі золотого звіра, І темні піднебесся піднебінь Живі, як мова, і жаскі, як віра, Яка одна (хоч інші скали теж Не віддані мені, а тільки взяті), Мов вежа мов і ще не наших меж. А ми з тобою — камені. Й крилаті. «Днесь зникоме сумління, і капає з ранки вода…»
Днесь зникоме сумління, і капає з ранки вода. І душа-невидимка здіймає на глум позостале. Ми у світі — ніхто. Ти мовчиш. Мов пісок у слідах — Льодостав на планеті, яку ми з тобою кохали. Кольори засмагання — натужні й несправжні, бо їм В цьому світі нема пристановища, тіло хіба що. Тільки спраглий пустельник, моряк, робінзон, караїм — П'ють засмагу, як вина. І кров червоніє, і нащо За роботу їм братись, як сонце сьогодні — для них? Є у долі позірність: вона видається лихою. А насправді є сльози й не сльози, є сміх і не сміх, Є любов і не дуже, поділені часом на двоє.
1 ... 49 50 51 ... 66
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «ДО ЕР. Вибране», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "ДО ЕР. Вибране"