Читати книгу - "Ми - дракони, Тала Тоцка"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Як накажете, ваше високородіє, із задоволенням буду супроводжувати нашу делегацію. І Івейну візьмемо, це моя найздібніша учениця.
— Ів? — наслідний принц насупився і потер підборіддя. — Навіть не знаю. Знову Дастіан буде до неї липнути, а ти ж знаєш, Расе, мене це дратує аж бісить.
— Куди їхати? — запитала Іві, бажаючи змінити незручну тему. Її якраз увага Дастіана зовсім не дратувала. — Де буде поєдинок?
— Як де? Де ще можна надерти дупи цим літаючим жабам, як не біля Пікових Скель? Дастіан написав, поєдинок призначений через місяць, але ми полетимо раніше, треба розбити табір, і взагалі, я б вже зараз поїхав, в палаці нудьга смертна…
— Що? Біля Пікових Скель? — Расс схопився, як ужалений, а потім знову впав у крісло і змолився про себе:
«Допомагай нам, Небесний Боже, так як зараз допомагаєш!»
— Напевно, вам доведеться відкласти вашу відпустку, метре Северіне, — сказала Івейна, і Рас як очманілий кивнув.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ми - дракони, Тала Тоцка», після закриття браузера.
