Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем, з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо алгоритмом роботи реєстратора розрахункових операцій передбачено окремий облік і накопичення у фіскальній пам’яті сум коштів, які виплачуються покупцям, касовий чек реєстрації операції повернення повинен додатково містити відомості про вартість товарів (з урахуванням податку на додану вартість), позицію, за якою обчислюється сума податку, в тому числі розмежовуючи ставки оподаткування та операції, звільнені від оподаткування, та такі, що не є об’єктом оподаткування, за кожну одиницю поверненого товару (неотриманою послугою), а також загальну суму коштів, які виплачуються покупцеві.

За операціями, не пов’язаними з поверненням товару, касовий чек реєстрації операції виплати коштів повинен додатково містити відомості про суму коштів з кожної операції виплати, а також загальну суму коштів, які виплачуються отримувачеві коштів. У касовому чеку суми, які повертаються покупцеві (які виплачуються отримувачеві коштів), повинні мати відповідну назву або позначатися знаком «мінус».

Вихідними даними для обчислення сум податку є:

у межах касового чека — сукупна вартість кожного товару (наданої послуги) окремо за позицією (групою товарів, послуг);

за підсумками роботи протягом дня — сукупна вартість реалізованих протягом дня товарів (наданих послуг) окремо за кожною позицією (групою товарів, послуг);

за підсумками роботи за період — сукупна вартість реалізованих за період товарів (наданих послуг) окремо за кожною позицією (групою товарів, послуг).

Обчислення сум податку на додану вартість у межах касового чека за підсумками роботи протягом дня або за підсумками роботи за період здійснюється за формулою:

сума податку на додану вартість = C х N: (100 + N),

де C — сукупна вартість (з урахуванням податку на додану вартість) товарів (наданих послуг) конкретної позиції відповідно у межах касового чека за підсумками роботи протягом дня або за підсумками роботи за період; N — ставка податку на додану вартість у відсотках.

Результат розрахунку сум податку на додану вартість округлюється з точністю до 1 копійки та друкується у чеку. Під час округлення сум податку на додану вартість і вартості одиниці товару (послуги) повинні використовуватися правила округлення чисел з точністю до 1 копійки (наприклад, суми до 0,499 копійки округлюються до 0 копійок, а суми від 0,5 до 0,999 копійки — до 1 копійки).

Реєстратор розрахункових операцій повинен забезпечувати окреме накопичення, внесення та зберігання у фіскальній пам’яті сумарних денних оборотів з реалізації товарів (надання послуг) за кожною із ставок податку на додану вартість та операцією, звільненою від оподаткування чи такою, що не є об’єктом оподаткування.

Загальна сума готівки, сплачувана покупцем за придбані товари (надані послуги), обчислюється як сума сукупної вартості товарів (наданих послуг) за всіма відповідними позиціями. Загальна сума податку на додану вартість за підсумками роботи протягом дня дорівнює сумам податку на додану вартість за кожною із ставок, відображених у касових чеках, а за період — за всі робочі дні в межах зазначеного періоду.

201.12. Цим пунктом вперше врегульовано правову підставу для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України. Для зазначених операцій документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Зазначеним пунктом також передбачено, що митна декларація, оформлена відповідно до законодавства, є документом, що засвідчує право платника податку на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, у разі ввезення товарів на митну територію України.

201.13. Цим пунктом передбачено, що у разі ввезення фізичними особами — не суб’єктами господарювання товарів на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної. Зазначена норма забезпечує спрощення адміністрування податку.

201.14-201.15. У цих пунктах, як і у попередньому законодавстві, зазначено, що платники податку зобов’язані вести окремий облік оподатковуваних податком операцій, а також операцій, які не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування згідно із законодавством. Результати обліку відображаються у податкових деклараціях. Платник податку веде реєстри отриманих і виданих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки, загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку — продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Платники податку щомісяця у передбачені для місячної звітності терміни подають органу державної податкової служби в електронному вигляді копії записів у реєстрах виданих і отриманих податкових накладних за такий період. Зазначена вимога також стосується платників податку, для яких цим розділом передбачена квартальна звітність, такі платники податку, незважаючи на квартальну звітність, повинні щомісяця подавати копії записів у реєстрах виданих і отриманих податкових накладних.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (разом із змінами та доповненнями).

Ці положення необхідні для забезпечення ефективного контролю за правильністю нарахування податку (запобігання порушенням податкового законодавства).

202.1. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

202.2. Платники податку, які відповідно до підпункту «б» пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з