Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

Для новозареєстрованих платників податку, незалежно від того, добровільною чи обов’язковою була їх реєстрація, можливості застосування квартального податкового періоду Кодексом не передбачено.

Таким чином, право на щоквартальне подання податкової звітності з податку на додану вартість зберігається лише за платниками єдиного податку, які сплачують єдиний податок за ставкою 6 відсотків і є зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Усі інші платники податку на додану вартість подають податкову звітність з податку на додану вартість щомісячно.

Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 розділу II Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 розділу II Кодексу визначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому Кодекс, на відміну від Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі — Закон 2181), не передбачає перенесення строку сплати податкового (грошового) зобов’язання у разі, коли останній день сплати такого зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Таким чином, у випадку визначення податкового (грошового) зобов’язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення рішення та/або за днем узгодження податкового (грошового) зобов’язання, а у випадку самостійного визначення податкового зобов’язання у податковій декларації (звітній/новій звітній) — десятий календарний день, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання такої податкової декларації.

Пунктом 203.2 статті 203 розділ V Кодексу визначено, що платник податку на додану вартість зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Враховуючи вищевикладене, останнім днем сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, самостійно визначених платником у податковій декларації з податку на додану вартість буде тридцятий календарний день, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (для платників, які подають звітність щомісячно), та п’ятдесятий календарний день, що настає за останнім днем звітного (податкового) кварталу (для платників, які подають звітність щоквартально).

204.1. При ввезенні давальницької сировини на митну територію України іноземним замовником відповідно до митного режиму переробки на митній території України повне умовне звільнення від оподаткування застосовується у разі надання на суму податкового зобов’язання простого авальованого векселя органу державної податкової служби з відстроченням платежу на строк переробки давальницької сировини, що не перевищує максимального строку, встановленого законодавством України, яке регулює проведення операцій з давальницькою сировиною.

Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) авальованих векселів визначається відповідно до Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».

204.2. При вивезенні з митної території України готової продукції, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», податок на додану вартість не справляється.

Ст. 204 регулює застосування повного умовного звільнення від сплати нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ при ввезенні давальницької сировини на митну територію України іноземним замовником у разі розміщення товарів у митному режимі переробки. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менше ніж 20 відсотків загальної вартості готової продукції (див. коментар до пп. 14.1.135 ст. 14 розділу 1 Кодексу). Повне умовне звільнення від оподаткування застосовується у разі надання українським виконавцем на суму податкового зобов’язання з ПДВ простого авальованого векселя органу ДПС з відстроченням платежу на строк переробки давальницької сировини. Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» строк відстрочення платежу не може бути більше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації. Зауважимо, що норми цього Закону не поширюються на товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД (сільськогосподарські товари) згідно із Законом України «Про Митний тариф України».

Відповідно до п. 12 ст. 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання), що видається суб’єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, встановлено Наказом ДПА від 25.02.2002 р. № 83. Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, встановлені для первинних бухгалтерських документів.

205.1. Давальницька сировина, що вивозиться з митної території України українським замовником, за умови дотримання всіх вимог митного режиму переробки за межами митної території України податком не обкладається.