Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

207.1. Згідно з цим пунктом особою, відповідальною за сплату ПДВ з надання туристичних послуг, є особа, яка діє від свого власного імені та не є агентом іншої особи.

207.2. Цим пунктом визначено об’єкт оподаткування ПДВ. З метою оподаткування зазначений перелік туристичних послуг розглядається як єдина туристична послуга.

207.3. Основною особою, яка надає комплекс туристичних послуг, визнано туристичного оператора. Чітке визначення туристичного оператора як платника ПДВ створює умови для належного справляння податку.

207.4. Оскільки туристичний агент є платником ПДВ, цим пунктом дано його визначення. Подано перелік операцій, що здійснює туристичний агент за умовами цивільно-правового договору, укладеного з туристичним оператором. Такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

207.5. Цим пунктом впроваджено маржинальне оподаткування за операціями з постачання туристичних послуг туристичним оператором або туристичним агентом. Такий порядок оподаткування операцій з постачання туристичних послуг діє у розвинених країнах світу. Базою оподаткування є вартість такої послуги (без урахування податку), що дорівнює сумі винагороди (маржі) такого туристичного оператора (агента), а для туристичних агентів — вартість туристичного ваучера (путівки), придбаного у туристичного оператора, крім туристичних агентів, які діють у цій операції як посередники. При цьому виникає право на податковий кредит з ПДВ.

207.6. Визначено базу оподаткування при проведенні операцій з постачання на території України туристичним оператором (агентом) туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки), призначеної для її споживання (отримання) за межами території України. Базою оподаткування є винагорода, а саме різниця між вартістю поставлених послуг (туристичного ваучера (путівки) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором (агентом) внаслідок придбання (створення) таких туристичних послуг.

207.7. Згідно з цим пунктом операції з надання туристичних послуг оподатковуються в Україні за основною ставкою ПДВ. Відповідно до п. 10 підрозділу 2 розділу XX Кодексу «Перехідні положення», установлено, за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно, ставка податку становить 20 %; з 1 січня 2014 року — 17 %.

208.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту.

208.2. Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

При цьому отримувач послуг — платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг — платника податку.

208.3. Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період.

208.4. Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку, затверджується у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

208.5. Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

208.6. Положення цієї статті не поширюються на постачання особою — нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.

(Статтю 208 доповнено пунктом 208.6 згідно із Законом № 609-VI від 07.07.2011)

208.1. У Кодексі уточнено місце постачання послуг. Стаття 208 встановлює правила оподаткування постачання послуг нерезидентом, якого не зареєстровано платником ПДВ, особі, яку зареєстровано платником податку, чи будь-якій іншій особі-резиденту. Місце постачання послуг розташоване на митній території України.

Дія норм цієї статті поширюється на тих осіб-нерезидентів, яких не зареєстровано платниками ПДВ. Отже, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, зареєстровані як платники ПДВ, не підпадають під дію правил оподаткування згідно зі ст. 208.

208.2. Згідно з п. 190.2 ст. 190 розділу V Кодексу, базою оподаткування для послуг, що постачаються нерезидентами на митній території України, є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком ПДВ. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування ПДВ. Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.