Читати книгу - "Шанс для невдах, або Прощавай, Академіє!, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Брен випростався, тримаючи просякнуту кремом сумку. Собака зробив крок уперед, щоб схопити нову (велику, ароматну, не забруднену землею) «здобич».
Лілея збільшила розмах. Якоїсь миті її тонке зап'ястя опинилося поміж масивних ікл.
«Творець, та вона ж не при тямі! На її розум щось вплинуло? Як на візника?!» – я потяглася до мітли, що стояла біля вольєра, погано уявляючи, як краще вчинити.
– Фу! Виплюнь! – злякано прогорлав від сіней господар і впустив повідець на ґанок. - Фу!
Пес глянув на нього розумними очима і, напевно, послухався б.
Напевно.
Але дівчина вдарила його по голові, і щелепи зімкнулися.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шанс для невдах, або Прощавай, Академіє!, Олена Гриб», після закриття браузера.
