Читати книгу - "Королева місяця та сонця, Дроянда"

Таня — богиня води та землі, одна з останніх у своєму роді. Її покликання ще не виконане.

Марія — її доля переплетена зі світлом і тінню. Вона та, хто може змінити баланс сил.

Дейла — відьма, яка походить з лінії, що колись керувала древніми магічними школами.

Нортон — його кров містить дві могутні стихії: вампірську силу та магію ведмаків. Він — ключ до відновлення втраченого знання.

Влад — його походження залишається загадкою, але він носить у собі частину давньої темної сили, яка може бути як загрозою, так і порятунком.

Агафія та Дроянда були вражені. Вони завжди знали, що їхні друзі особливі, але не підозрювали, наскільки.

— Тепер ваш шлях змінився, — сказала Василиса. — І ви маєте вирішити, що робити з цією правдою.

Дівчата переглянулися. Попереду на них чекали ще більші випробування.

Василиса поглянула на дівчат і загадково посміхнулася.

— Так, я її мати, — відповіла вона. — І я знаю, що лист, який вам підкинули, — не випадковість.

Агафія дістала листа з кишені. Він був запечатаний воском із дивним символом.

— Ми знайшли його після пар. Хтось спеціально його залишив для нас, — сказала Дроянда.

Василиса обережно провела рукою над листом, і на мить він засяяв слабким світлом.

— У цьому листі — зашифроване послання, — пояснила вона. — Але відкривати його потрібно в правильному місці.

— І де ж це? — запитала Агафія.

Василиса поглянула на них серйозно.

— Там, де починається ваша історія.

Дівчата переглянулися. Це могло означати лише одне — вони мали повернутися до того місця, де все почалося. Але що на них там чекало?

З темряви з’явилися силуети. Вороги. Миракл і Маришка були попереду, а позаду них — загадкові постаті в чорних плащах. Їхні очі світилися, і від них йшла загрозлива енергія.

— Ви не розумієте, що робите! — зловісно засміялася Миракл. — Вони повинні піти з нами!

— Ніколи! — відповіла Дроянда, і її голос пролунав, як грім.

Їхній тато зробив крок уперед, і щит навколо дітей ще більше зміцнився.

— Ви не зможете пройти!

Але одна з тіней зробила жест рукою, і в повітрі з’явилися чорні блискавки. Вони вдарили по щиту, і той захитався.

— Їм допомагає хтось дуже сильний, — сказав Макс, зводячи меч.

— Але ми сильніші! — вигукнув Марк, стаючи поруч із сестрами.

Дракони заревли, здіймаючись у небо, а вітер матері розганяв темряву. Битва ще не почалася, але всі відчували: зараз вирішиться їхня доля.