Читати книгу - "Колишні. Повернути минуле, Софія Брай"

— Коли ти погодишся? — з доброї волі злитися з ним, як подружжя.

Софія моргнула. Вона не знала. Принаймні, зараз вона відкидала це. Їй не хотілося так віддавати себе.

 Вперше був мимоволі. Цього ж разу вона обов'язково розпоряджатиметься всім сама. 

— Дочекайся, коли я зможу погодитися на близькість.

 Дмитро промовчав. Якщо вона все життя відмовлятиметься, він все життя не зможе до неї чіплятися? Ось нісенітниця! 

Дмитро глянув на неї, повернувши голову, і посміхнувся, обертаючись і обіймаючи її, щоб вона заснула. Софія спала міцно і прокинулася після шостої ранку.

Чоловік поруч ще міцно спав. Софія розкрила ковдру і тихенько встала з ліжка, боячись розбудити її. Вона не помітила, що уві сні рушник, у який вона загорнулася, ослаб під натиском Дмитра. Воно сповзло. Вона хотіла підняти його, але Дмитро заворушився.

Софія злякалася, що він прокинеться і побачить її голою, тож знову залізла під ковдру. Дмитро повернувся і закинув на неї ногу, обхопив її руками і продовжив спати.