Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Поетичні твори, Федькович Юрій 📚 - Українською

Читати книгу - "Поетичні твори, Федькович Юрій"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поетичні твори" автора Федькович Юрій. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 50 51 52 ... 71
Перейти на сторінку:
даної збірки Федькович писав літом і зимою 1861 року» (Федькович Юрій. Твори. В 2-х т., т. 1, с. 496).

На підставі слів «Часть первая» на титулі збірки «Поезії» декому з дослідників здавалося, що була й друга її частина. А в бібліографічному покажчику «Юрій Федькович» (К., 1956, с. 4) навіть зафіксовано: «Поезії, ч. II. Львів. Друк[арня] інституту Ставропігійського, 1862, 98 с.». Насправді друга частина так і не з’явилася.

Разом з віршами Ю. Федькович висилав Б. Дідицькому пояснення деяких слів. У кінці збірки справді даються пояснення. Вони починаються таким зауваженням: «Щодо содержания гдекотрих поетичних утворів, в предлежащой книжочці поміщених, уважав іздатель в согласію с почт[енним] автором за річ потрібну єще слідующії примічання присовокупити» (Поезії, с. 136). У нас ці пояснення подаються не безпосередньо під віршами, а в коментарях, бо невідомо, наскільки вони належать Федьковичеві, а наскільки Дідицькому.

 

 

«ДУМИ І СПІВАНКИ»

 

ДУМИ МОЇ

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 3-4, як чоловий твір.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 18-19.

 

 

ДО РУСЬКОГО БОЯНСТВА

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 4-5.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 19.

Сонет адресовано тогочасним українським письменникам, у коло яких вступав молодий Федькович.

 

 

ПОКЛІН

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 5-6.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 19-20.

На текст поезії композитор М. Вербицький (1815-1870) створив чоловічий хор.

 

 

ВЕЧОРОМ

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 6-7.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 20-21.

На слова поезії композитор С. Людкевич (1879-1980) написав музику, близьку за характером до народної пісні.

 

 

СЕСТРА

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 7-9.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 21-22.

В основі сюжету - українська народна дума «Брат і сестра» (варіант «Дума о сестрі і браті»), яка друкувалася у фольклорних збірниках М. Максимовича, А. Метлинського, П. Куліша. За виданням М. Максимовича «Сборник украинских песен» (К., 1849, с. 9) початок її співзвучний з поезією Федьковича:

 

Не зозуля, зозуленька в темнім лузі кувала,

Не дрібная пташка в саду щебетала,-

Сестра з братом здалека розмовляла,

Поклон посилала...

 

 

ПРИ ВІДХОДІ

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 9-10.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 22-23.

 

 

ПІСНІ ЛАДОВНІЇ (ВЕСІЛЬНІ)

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 12-14, з такою приміткою: «Не кажу я, щоби сі дві пісні ладовнії великого вартунку мали бути, але я їх тому писав, аби, по-перше, свої сили на так дуже для співака труднім полі старослов’янської поезії спробувати, а по-друге - славне руське міщанство заохотити при своїх весільних обрядах наші красні старосвітські поведінки, а ще красніші праворуські пісні запровадити, бо ручу, що хто раз солодкі голоси ладовнії чув, а ще не зовсім серце закаменіле має, той, певне, при жалосливім «Ладо! Ладо!» слези обітре, бо єго душу обгорне ціла краса старослов’янського духа і тих часів, коли на світі ще гаразд було. Єсли руськая молодіж би собі зичила, то з радостію напишу пісні з мелодіями для руського весілля і поклоню їх нашим милим красавицям і соколам-парубкам, моїм браттям, а якби собі зичили, то приточу тим пісням докладно усі обряди і поведінки при ревних руських весіллях, не уймаючи честі ані «весіллю» в[ельмишановного] г[осподина] Лозинського, ані вельмишановного] г[осподина] Гальки» (Поезії, с. 136-137).

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 25-26.

...напишу пісні з мелодіями для руського весілля...- На цю ідею Федьковича у свій час ніхто не відгукнувся. Лише в 1866 р. група тернопільських гімназистів звернулася до поета з проханням: «Ще давно читали ми, що-сь обіцяв, коли молодіж бажатиме, списати весілля у нашого народу. Коли в Тебе це добре діло вже готове, то, просимо, пришли до нас, а ми потурбуємось, щоб воно швидше світ побачило; коли ж ще ні, то благаєм: виготови цей скарб-весілля, ми йому пропасти не дамо» (Писання, 1910, т. 4, с. 128). Змучений набутою у війську хворобою, обтяжений після демобілізації занедбаним господарством, поет відповів: «До весілля не маю коли братись, бо і мені невесело» (там же, с. 129). Однак при кожній нагоді Ю. Федькович записував народну творчість і сам складав пісні для народу. Він, зокрема, видав «Співаник для господарських діточок» (Відень, 1869), «Руські церковні і народні коляди і щедрівки» (Львів, 1873), «Пісні жовнярські з голосами» (Чернівці, 1887, кн. 1).

Про фольклористичні зацікавлення поета можна судити на основі збірника «Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича» та монографії М. М. Пазяка «Юрій Федькович і народна творчість» (К., 1974).

 

 

ДИТИНА

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 14.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 26.

 

 

КВІТКИ

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 16.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 27-28.

 

 

ВЕЧІР НА ПІДГІР’Ю

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 17-19.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 28-30.

 

 

ПРЕЧИСТА ДІВО, РАДУЙСЯ, МАРІЄ!

 

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 20-21. Ще до виходу збірки, 24 вересня 1861 р., автор посилав цей твір, але без останньої строфи, в листі до А. Кобилянського. Одночасно посилалися також поезії «Ой вийду я з хати...», «Як я, браття, раз сконаю...» (обидві під назвою «Думка»), «На могилі мого брата» (варіант А) і «Сонні мари». Лист з автографами цих творів зберігається в ІЛ, ф. 58, № 90. Порівняно з першодруками, автографи мають незначні різночитання переважно правописного характеру.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 30-31.

За життя поета вірш переклав польською мовою Б. Червенський («Kurjer Lwowski», 1886, № 52).

 

 

МОЛИТВА

 

1 ... 50 51 52 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поетичні твори, Федькович Юрій», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поетичні твори, Федькович Юрій"