Читати книгу - "Три метри над рівнем неба"

— Почуємось пізніше?

— Так, я потелефоную, коли закінчу. «British»!

Андреа засміявся. У цьому випадку воно мало означати щось на кшталт: «Я тебе люблю».

— Я теж.

Поклали слухавки. Бабі подивилась на сестру. Дивно, що вона так скоро виконала її прохання.

— Нам сказали: терміновий міський дзвінок.

— А я дивуюсь! Це було занадто дивно, щоб ти поклала слухавку тільки тому, що я тебе попросила. Мабуть, це тато й мама, бо їм набридло чекати — мусять нам щось повідомити, а весь час зайнято.

— Та яке! Це точно Джулія, ми з нею домовилися почутись.

Мовчки застигли перед телефоном в очікуванні. Готові схопити слухавку на першому ж деренчанні. Ніби дві учасниці телевізійного шоу, де ти маєш першою натиснути кнопку й дати правильну відповідь. Телефон задзвонив. Даніела була швидшою.

— Джуліє?

Відповідь неправильна.

— Ах, вибачте, зараз я їй передам. Це тебе.

Бабі вирвала слухавку з рук Даніели.

— Алло, слухаю.

Відчуття перемоги одразу ж переросло у велику прикрість. Це була матір Палліни. Даніела всміхнулася.

— Не виси на ньому довго, гаразд?

Бабі спробувала копнути її. Даніела ухилилась.

Бабі зосередилася на телефонній розмові.

— Ах, синьйоро, добрий вечір.

Вислухала матір Палліни. Звісно, вона шукала свою дочку.

— Насправді, вона спить. — Потім, ризикуючи, як ніколи: — Мені її розбудити?

Бабі примружила очі й стисла зуби в очікуванні наступної відповіді.

— Ні, не хвилюйся. Можу передати через тебе.

Пронесло.

— Мені вдалося на завтра записатися на аналізи крові. Тож скажи їй, щоб вона, прокинувшись, нічого не їла, і що я приїду по неї приблизно о сьомій. Встигне на другий урок, якщо не запізнюватись на аналіз.

Бабі розслабилася.

— Так, все одно у нас першим уроком релігія…

Бабі подумала, що саме цей предмет для її подруги не мав сенсу. Душа Палліни, заплутана серед брехні та закоханців-хуліганів, була все одно навіки втрачена.

— Будь ласка, Бабі, нагадай, що вона не повинна їсти.

— Так, синьйоро. Не хвилюйтеся.

Бабі поклала слухавку. Даніела пройшла повз, готова знову заволодіти телефоном.

— Пощастило тобі, еге ж?

— Це Палліні пощастило. Якби її застукали, то хай би нарікала на себе. Я тут до чого! І не зависай знову на телефоні.

Бабі приготувала собі ромашковий чай. Два шматочки лимону, пакетик підсолоджувача «Dietor» — і вона на дивані. Ноги підібгані під себе, ступні — у брижах диванної подушки, там тепліше. Вмостилась дивитися телевізор. Даніела, звісно, передзвонила Паломбі. Розповіла йому історію Палліни, телефонний дзвінок від її матері, блеф Бабі й купу інших речей, які здавалися їм дуже цікавими. По телевізору у вітальні йшло щось набагато драматичніше. Марлон Брандо. Переміни у житті бідного боксера-невдахи. Його кохання до Еді. Молодий друг, що почувається зрадженим і вбиває всіх своїх голубів. Падре Беррі, сила релігії, щоб продовжувати йти вперед, — і потім ця остання сцена. Коли Террі після бійки з Джонні та його бандою — скривавлений, спустошений і безсилий — хитаючись, заходить в ангар перед натовпом вантажників. Нарешті вільні. Завдяки йому. Кінець корумпованій портовій профспілці.

Музика Бернштайна розчинялась в останніх титрах. Бабі залишилась на дивані, розмірковуючи. З коридору долинав веселий і жартівливий голос Даніели. Слова кохання м’яко змішувались із вибухами юного сміху. Бабі вимкнула телевізор. Палліна повернеться раніше сьомої. Пройшла до своєї кімнати.

— На добраніч, Дані.

Даніела усміхнулась сестрі.

— На добраніч.

Бабі навіть не зробила спроби знову сказати їй щось про телефон. Що б це дало? Почистила зуби. Поклала на стілець шкільну форму на завтра, приготувала сумку і лягла. Помолилась, дивлячись у стелю. Зрозуміла, що відволіклась. Вимкнула світло. Покрутилась у ліжку, намагаючись заснути. Нічого не вдієш. А раптом Палліна поїде просто до школи? Від неї будь-чого можна чекати. Може, вона прогуляє цілу ніч, а потім Полло проведе її до Фальконьєрі у той час, як мати шукатиме її тут. Ото ще мені та Палліна! Чому вона не може бути нормальною закоханою? Висіла б по дві години на телефоні, як сестра, та й годі. Та багато шкоди не завдає, хіба дещо здорожчує телефонні рахунки. Аж ні, вона мала поїхати на перегони. Мала чинити, як дівчина брутального типа. От іще та Палліна! Бабі підвелася з ліжка і швидко вдягла олімпійку та джинси, потім пройшла у кімнату Даніели і взяла її сині «Суперґа». Звісно, сестра все ще розмовляла по телефону.

— Піду попереджу Палліну.

Даніела глянула на неї зачудовано.

— Ти їдеш на Теплиці? То я з тобою.

— На Теплиці? Я їду на Олімпійський шлях. Там, де проводять перегони.

— Еге ж! Воно називається Теплиці.

— А чому?

— Через усі ті квіти вздовж дороги. На вшанування тих, хто там загинув41.

Бабі провела рукою по лобі.

— От цього мені ще бракувало… Теплиці!

Взяла куртку, що висіла в коридорі, й уже збиралася вийти. Даніела її зупинила: — Будь ласка, Бабі, візьми мене з собою!

— Ви всі подуріли? Ти, я і Палліна вештаємося Теплицями. Може, ми ще й на мотоциклах поганяємо, га?

— Якщо ти вдягнеш пасок від «Камомілла», вони тебе виберуть і посадять позаду. Ну ж бо, візьми мій, подумай, як це круто — стати «камоміллою».

Бабі подумала про напій, який вона ковтнула перед тим, як лягти спати42. Усе дарма. Вона підняла комір куртки.

На мить уявила себе Террі Меллоєм, боксером-невдахою, який бореться за права працівників порту. Вона має право піти собі спокійно спати? Террі Меллой робив те, що робив, принаймні з благородної причини. А вона? Чому їде до Теплиць, де букети покладені для тих, хто там загинув? Туди, де групка шибайголів на мотоциклах ризикує закінчити так само? Вона їде, щоб попередити Палліну, бо та має повернутися до сьомої ранку. Ту саму Палліну, якій подобалося бувати в абсурдних місцях, ту Палліну, яка нічого не знала з латини. Ту Палліну, якій вона підказувала, навіть якщо це означало отримати зауваження. Так, вона їде туди передусім через свою подругу Палліну. Або принаймні саме у це їй хотілось вірити.

— Даніело, я більше не повторюватиму. Поклади вже ту слухавку.

Потім вибігла, з гребінцем зі стразами у волоссі, й серце стукало чомусь надто голосно.

41 В Італії встановлюють невеликі пам’ятні знаки, нерідко з фотографією, на узбіччі біля того місця, де хтось загинув у ДТП.

42 Camomilla з італійської — ромашка. На Апеннінах вважається, що ромашковий відвар