Читати книгу - "Людина у човні, Vladyslav Derda"

- Розумію також і те, що ваш "бізнес" не зовсім чесний!

- Що? - від такої різкості в діалозі той аж підскочив на своєму кріслі.

- Ну звісно я не знаю всього, але те що я знаю, як мінімум погано! - спокійно говорив Грін, будучи надзвичайно вишуканим опонентом наглюка Бебіта.

- Чуєш ти святий? Ти не забувай що ти прийшов до мене і твій друг не дотримав свого слова, втікши від свого обов'язку! - слина з його вуст розліталась над столом за яким він прийняв своїх гостей.

- А ще в людях мені надзвичайно подобається щирість, хай вона і народжена злом, як от у вашому випадку за те ви відверті і нічого ховати і недоговорбвати!

- Ти що пресвітерику, ти хочеш мені щось розповісти? Це місто моє ти в моєму місті, а Матіас належить мені! - Бебіт відкрився одразу, він був хитрим, але злість яка наповнила його змусила тріснути оболонку культурної і багатої людини. Він був схожи на звичайну дитину, яка загралась у владу і вже почала нагло присвоювати собі не тільки інші іграшки, але й власників іграшок, інших дітей.

- А тут ви помиляєтесь і дуже сильно, він не належить вам, це ви так вважаєте і це проблема не могоьдруга, а ваша, це тільки ваша проблема!

- А кому він належить? Тобі чи що? - бутон зла повністю розкрився не приховуючи своїх злих намірів.

Я хотів був щось сказати, але Білі вів спокійну розмові і не давав мені втручатись. Мене захопило як він поважно і смілови вів себе перед тим, хто й за людину його не вважав.

- Мій друг Матіас, людина, до того ж талановитий спортсмен, не найкраще минуле, життя в сиротинці, але людина чесна і добра, яка аж ніяк не річ. Вочевидь ви про це забули!

- Чесна, так? Кажеш чесна? Він кинув мене, через нього я програв мільйони, а ти про чесність мені говориш? Тобі варто вийти дооки я не наказав тебе викинути своїй охороні і це в найкращому випадку!

Він повернувся до мене і дивлячись люто промовив:

- Ти винен мені грошей і маєш їх відробити в клітці, а ще й заробити нових? Ти почув мене волоцюго?

- Я більше не буду битися в клітці - ніколи. Я прийшов сказати тобі що розриваю нашу домовленість! - вимовив я розірвавши їхній не такий вже і любязний діалог.

- Ти дріб'язок, який не вартий ані копійчини!

- То чому ж ти так турбувався про мою відсутність га, питаю тебе в друге? - я був не менш розлюченим за цього наглого товстосума.

- Ти дограєшся Матіасе, я тобі обіцяю!

- Якщо хтось тут і грає то це ви містере Бебіт! - перебив того Біллі.

- А ви б містере Біллі були обережнішими зі своїми словами бо охарана вмить викене вас звідси, у мене справи не звам, а з моїм працівником!

- Ви й так догрались, ваш чемпіон йде від вас, а з ним і все решта, гроші зокрема, які так заполонили ваше серце і розум. Не треба гарячкувати, я не покину цього офіса без мого друга!

- Послухай ти пресвітерику, ти вдаєш з себе занадто святого, але я знаю таких як ти, не слід тобі мене вчити, ти не голос Божий, щоб я тебе слухав!

- Наче ви послухали б голос Божий? - посміхнувся Білі.

- Встули пельку нищий, пристроївся до церкви і обдираєш інших, а мені тут будеш читати проповіді, прибережи їх для своїх овець. Відправляйся туди звідки виліз святенький, ти такий же як і я, і твій одяг тебе не сховає!

- Ви мабуть усіх пресвітерів судите своїм судженням, якщо ви такий то і всі такі? До того ж зауважу вам, що я не нищий, я надзвичайно багатий, нажаль вам ніколи не стати таким багатим як я!

Бебіт трохи присів.

- Ще раз ти відкриєш свого рота, щоб когось ображати і я відірву твою жирну голову!

- Ти не ображай боса! - заступився Кенні!

- Твоя голова наступна Кенні! 

- Диви на нього він ще й погрожує, та я тебе!...

- Давайте заспокоїмося, погрожуєте тут саме ви і ніхто інший. Матіас не підписував жодних паперів, жодного контракту тільки усна домовленість, і та через скруту, яка панує у вашому місті. Погано дбаєте про місто містере Бебіт! - Білі говорив прямо і чесно.

- Та звідки ти такий з'явився, ну звідки? - задавався питанням бос Кенні.

- Звідки потрібно, якщо вам досі не зрозуміло!

- Та ви не вийдете звідси! - піт стікав з чола Бебіта і він ледь не дістав якосїсь зброї з під столу, щоб вбити нас, таких йому непокірних.

- А тут ви помиляєтесь! - заперечив пресвітер.

- Це моя територія! - все ніяк не вгамовувався бос, небажаючи відпускати таку рибину добру рибину, як Матіас.

- Так це правда і закон ваш!

- Невже ти це розумієш святий!

- Я просто людина яка турбується про долю інших людей. Хочу сказати вам що над вашим законом попри те що місто де факто належить вам є ще й закон країни в якій ми живемо, а він вищий за ваш!

- Налякати мене хочеш?

- Над законом країни в якій ми живемо є закон Божий, а він найсправедливіший і вище за всі інші!

- І до чого ти ведеш? Щось поки Бог мене не впіймав, то чий закон тут? Ти ще не зрозумів, що бог тут я і закон мій над містом, і всі в ньому коряться йому, живуть ним бо вони мої, а хто не кориться приречений на страждання!