Читати книгу - "Титани Ос. Дводушниця, Владислава Раф"

Розвідники навіть не встигли усвідомити момент нападу, коли величезний змій, довжиною в сотню метрів, пробив зведені щити. Лише мить і величезні ікла розірвали тіла одразу двох солдат, що виявилися найближчими.

Поснідавши напередодні, Йор не збирався ковтати ще й людське м'ясо – лише гидливо виплюнув залишки померлих. Йому не подобався їхній смак. Для змія люди були гірші за комах.

Бойові заклинання не завдавали шкоди, зброя не несла загрози, тож він не став відволікатися на захист. Краще покінчити з усім швидко. І відпочити. Потім він обов'язково відпочине в тиші.

До свідомості титана увірвалися чужі крики, якісь слова та перелякане іржання коней. Він не вслухався в них. Натомість знову роззирнувся, обираючи наступну жертву.