Читати книгу - "Про військове мистецтво, Нікколо Макіавеллі"

Хто нехтує цими думками, байдужий до своєї влади, якщо він князь, і до вітчизни, якщо він громадянин республіки. Я вважаю за можливе нарікати на долю, бо вона повинна була або відмовити мені в можливості пізнання таких істин, або дати мені можливості втілити їх у життя.

Тепер, коли я старий, такого випадку, звісно, більше не трапиться. Тому я і відвертий з вами, що ви молоді, займаєте високе положення і, якщо погодитеся зі мною, зможете в потрібний момент скористатися прихильністю до вас князів і бути їхніми радниками в перетворенні військової справи. Не бійтеся і не сумнівайтеся, бо наша країна ніби народжена для воскресіння всього, що зникло, і ми бачили це на прикладі поезії, живопису та скульптури.

Вік мій вже не дозволяє плекати подібні надії, але, якби доля в минулому дала мені необхідну владу, я в найкоротший час показав би всьому світові неминущу цінність античних військових установ. Вірю, що міг би піднести свою батьківщину на висоти могутності або, принаймні, загинути без ганьби.

Алфавітний покажчик імен і географічних назв

Аквіла — головне місто провінції Абруцціо-Ультерноре (Центральна Італія). Розташоване на річці Атерно.

Аламанні, Луїджі — флорентійський поет і письменник, який наслідував у своїй поемі Coltivazione «Георгікам» Вергілія. Інший носій того ж імені, його кузен, був учасником змови проти Медічі, у 1522 р. його стратили.

Альфонсо V (1383–1458) — король Неаполю і Сицилії, син Фердинанда I, короля Арагона, який успадкував престол під іменем Альфонс V. Король Неаполітанський з 1442 р., після довгої боротьби з Рене Анжуйським.

Араслей — полководець Митридата VI, який бився в Греції проти Сулли в 87 р. н. е.

Барлетта — місто у Південній Італії, в провінції Барія, розташованій на березі Адріатичного моря. Облога Барлетти у 1502 р. знаменита барвистими епізодами, між іншим, турніром 13 італійських лицарів проти 13 французів, описаним у відомому романі Массімо д’Адзелліо «Етторе Ф’єрамоска».

Брешія — місто в Ломбардії, адміністративний центр однойменної провінції.

Буонделъмонти, Занобі — флорентійський політик, друг Макіавеллі, який присвятив йому Discorsi разом з Козіміно Ручеллаї. Незмінний учасник співбесід в Orti Oricellarii. Учасник змови 1522 року проти Медічі і один з діячів перевороту 1527 р., який вдруге вигнав їх з Флоренції.

Віченца — місто Північної Італії на шляху між Міланом і Венецією. Належало венеціанцям з 1404 р.

Гай Клавдій Нерон — римський полководець, консул 207 р. до н. е., головний винуватець поразки Гасдрубала на Метаврі, описаного Лівієм у XXVII книзі його «Історії».

Гай Сульпіцій Петик — римський полководець, який п’ять разів був консулом. У 358 р. до н. е. бився проти галлів (Лівій, VII).

Делла Палла, Баттиста — друг Козіміно Ручеллаї й учасник змови 1522 р., після якої йому довелося тікати з Флоренції. Згодом був замішаний у подіях 1527–1530 рр., а після падіння Флоренції і остаточного перемоги Медічі був поміщений у в’язницю в Пізі і там отруєний. Близький друг Мікеланджело.

Джованна II — королева Неаполітанська (1371–1435). Дочка Карла III, герцога Дураццо, і сестра венгерського короля Владислава. Вона послідовно оголошувала своїми спадкоємцями Альфонса V Арагонського і Рене Анжуйського, графа Прованського. Її розпорядження про престолонаслідування відкрили гострий період франко-іспанської боротьби за Неаполь.

Йосип Флавій (37 — після 100) — римський історик I ст. н. е. Зрадив повсталим і здався римлянам під час Йудейської Війни проти Риму. Автор написаних політично проримських книг «Йудейська війна», «Йудейські старожитності» та ін.

Карманьола, Франческо (1390–1432) — кондотьєр, служив герцогу Міланському Філіппо Марії Вісконті, а потім його ворогам венеціанцям. Макіавеллі говорить тут про перемогу Карманьйоли при Арбедо 30 червня 1422 р. У 1432 р. Карманьйола страчений венеціанцями за підозрою у зраді.

Квінт Лутацій Катулл — римський консул в 102 р. до н. е.

Квінт Мінуцій Руф — римський полководець, керувавший в 197 р. н. е. над військами проти лігурійців (Ливий, XXXII).

Колонна, Фабріціо — італійський полководець. Служив французькому королю Карлу VIII, королю Неаполітанському Федеріго, Фердинанду Католику, який звів його у 1507 р. в звання великого конетабля, і, нарешті, папи Юлія II. Учасник битви при Равенні, під час якої був узятий в полон герцогом Фермерським Альфонсо д’Есте. Помер у 1520 р. в Arte deila guerra. Фабріціо Колона виступає як проповідник і захисник теорій самого Макіавеллі.

Кордова й Агіляр, Гонсало Фернандес де (1443–1515) — знаменитий полководець Фердинанда Католика, так званий «Великий капітан», який затвердив панування Іспанії в Неаполі.

Коньякська ліга — названа іменем старовинного французького міста Коньяка, була в 1526 р. укладена проти імператора Карла V Францією, Англією, Венецією і Міланом.

Ксантипп — начальник карфагенських найманців. За описом Полібія (1, 34), переважну роль у поразці Регула грала карфагенська кіннота.

Луцій Емілій Павло — консул в 182 і 168 рр. до н. е. — переможець македонського царя Персея у битві при Підні.

Марк Аттилій Регул — консул в 267 і 256 рр. до н. е.

Марк Ацилій Глабріон — римський полководець, який бився в 191 р. до н. е. проти Антіоха Великого, царя Сирії (Лівій, XXXVI).

Медічі, Лоренцо (1492–1519) — небіж папи Льва X, герцог Урбінський. Після реставрації в 1512 р. керував за дорученням папи Флоренцією.

Монтоне, Браччо да (1368–1424) — відомий кондотьєр XV р., родом з Перуджі. Вічний суперник Сфорца. Воював паралельно зі Сфорца в неаполітанських експедиціях, служив папі Іоанну XXIII. У 1416 р. — володар Перуджі, в 1417 р. — захисник обложеного Риму проти Сфорца, в 1423 р. — великий конетабль Неаполя. Воював на стороні Альфонса Арагонського, якого Джованна II позбавила неаполітанської спадщини, знищивши його усиновлення актом 1 червня 1423 р. Смертельно поранений під стінами Аквіли 3 червня 1424 р.

Д’Обіньї, Роберт