Читати книгу - "Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Те, що сучасні мусульмани активно борються з інтерпретацією щодо обов’язкової відмінності поміж чоловічою та жіночою одежею, стає зрозумілим через те, що питання на цю тему виринають постійно. На мусульманських інтернет-сайтах чоловіки особливо цікавляться, чи дозволено жінкам носити довгі штани або джинси. На думку представників ультраортодоксального духовенства, такого права в жінок немає.
Мусульманські жінки повинні носити одяг, який покриватиме їхнє тіло та awrah, ховатиме шкіру, себто непрозорий. Не можна показувати обриси фігури, чому сприяє тісний одяг. Штани – це такий вид одежі, крізь яку проглядаються жіночі форми та awrah. Саме з таких міркувань жінкам заборонено носити штани, хіба що поверх вони вдягатимуть широку, вільну сорочку. Одне із завдань ісламу – захистити людський awrah і уникнути його оголювання288.
Автор цитати Абдул-Рахман бін Насір аль-Баррак – авторитетний саудівський релігійний діяч. З цього погляду жіноче тіло – суцільна територія ганьби. Довгі штани, за його словами, підпадають під заборону. Жінка не повинна вбиратися в штани навіть тоді, «коли вона сама перебуває поруч з іншою жінкою чи в присутності власного чоловіка», щоб не демонструвати форми свого тіла і не вносити плутанину у визначення статевих ролей. Співвітчизник і колега аль-Баррака зі сфери духовенства Магомет ібн Саліх аль-Усаймін (1925–2001 рр.) розтлумачив, що йдеться про «наслідування чоловіка». Та, що одягає на себе штани, – мужчина, а пророк Магомет прокляв жінок, що імітують чоловіків289.
Інші мусульманські духовні лідери залишали своїм вірянам більше вільного простору, мотивуючи свій підхід тим, що сучасні правила для чоловіків і жінок не такі жорсткі, як у минулому. Турецький учений Ахмед Сахін переконує, що існує багато місцевих відмінностей і більше немає чітких указівок щодо чоловічого одягу.
Штани стали частиною жіночого гардеробу. По суті, чоловіки Саудівської Аравії носять довгі плаття, що більше подобають на жіночі сукенки, ніж на штани. Отож не варто сьогодні ставити собі запитання, для якої статі призначені штани? Важливіше звернути увагу на те, наскільки вони вузькі чи широкі, підкреслюють чи ні форми людського тіла. Якщо жінка одягається у широкі штани, а її стегна прикривають складки верхнього одягу, то немає підстав розцінювати такий стиль як чоловічий290.
Аби пояснити свою позицію, учений розповів одну історію з переказів. У ній ішлося про жінку, що впала зі свого осла якраз на стежку перед самим носом пророка Магомета. З етичних міркувань пророк миттєво відвернув голову, а от його супутники (вони все це бачили) запевнили Магомета, що інтимних місць видно не було, позаяк під спідницею жінка мала штани. Тим-то пророк Магомет згадував у молитвах жінок, які саме так одягалися: жінка впала, але її ніг ніхто не побачив. На підставі цієї хвалебної молитви на честь відповідних жінок Ахмед Сахін зробив висновок, що широкі штани дозволяють жінкам сміливо заходити в автобус або йти сходами. Дослідник залишив простір для роздумів іншим, наголосивши на особистому виборі та відповідальності кожного: «Наскільки ви зрозуміли з вищенаведеного уривка, іслам не замовляє певної манери одягання чи штибу одежі. Не змушує своїх вірян обирати визначений стиль убрання»291. Однак думка про те, що жінка в штанах імітує чоловіка, урешті-решт, утратила актуальність.
Три згадані релігії жорстко інтерпретували приписи щодо стилю унісекс, щоправда з часом їхні підходи ставали гнучкішими. У практичному житті повинність бути статево впізнаваним часто супроводжувалася претензійними настановами для жінок. Насправді наголос падає на потребу розрізнення одягу лише з метою утримати ієрархічний рольовий лад, за якого чиясь кваліфікація залежить безпосередньо від статі.
Після кампанії на підтримку саудівських жінок-активісток, які закликали «дозволити жінкам здавати водійські іспити та видавати права тим, хто їх успішно склав», заборона жінкам водити автівки знову набула чинності в Саудівській Аравії в 2013 році. Представники високого духовенства аргументували, мовляв, це завдає шкоди яєчникам. Саудівський шейх Салех Бін Саад аль-Лухайдан, юридичний і психологічний консультант Психологічної асоціації Перської затоки, розповів саудівським жінкам, що за часів пророка, мусульманки, що складали йому товариство, їздили верхи на конях і верблюдах, але ніколи не робили цього поодинці, їх завжди супроводжував mahram (махрам – близький родич-чоловік). Шейх додав, що лише у виняткових ситуаціях, наприклад, чоловік потрапив у аварію, а поруч були його дружина й донька, жінці дозволяють сісти за кермо. Шейх не забув наголосити, що пристрасне водіння може мати негативний ефект на яєчники і змістити жіночий таз догори. Унаслідок цього зміщення діти народяться з клінічними розладами різних ступенів тяжкості. Наведений аргумент не був жодним чином підкріплений медичними доказами292. Сподіваємося, що цю заборону скасують 2018 року.
Заглибившись в історію, можна знайти ще більше нонсенсів також у західному світі, де наприкінці дев’ятнадцятого століття вчені серйозно рекомендували «емоційним» жінкам терапію у вигляді миття посуду. Вважали, що, на щастя, існувало просте розв’язання цієї проблеми: тільки-но жінка занурить голі руки в теплу воду, торкнеться мильної піни, як позбудеться геть усього глупства293. І як би це виглядало зараз, коли кількість посудомийних машин дедалі більшає?
Хоч би як підкреслювали статеву відмінність, страх рівності чатує за рогом, причому не лише в релігійних традиціях і спільнотах.
Політика штанів
У північних регіонах військові та мисливці колись носили штани, щоб захистити себе від холоду, а також задля зручності під час їзди верхи. Під впливом кельтів і германців гали так само зодяглись у штани, мабуть, іще у другому столітті. До піку популярності штанів у Західній Європі мідійці та перси вбирали широкі панталони. Греки і римляни надавали перевагу довгим платтям, оскільки вважали панталони одягом варварів. Попри римський вплив, мода на носіння штанів ширилася Західною Європою: спочатку вони сягали коліна, згодом – кісточки, підіймалися за мотузку посередині, поверх панталон традиційно одягали туніку294.
Крістіна Бард у своїй книзі Histoire politique du pantalon доводить, що панталони в Європі поступово перетворилися на символ сили, «емблему маскулінності». Від часів Великої французької революції 1789 року панталони починають відігравати істотну політичну роль. Гасло «Воля, рівність, братерство» означило помітний розрив із традицією одягання еліти. До цього часу аристократичні кола надавали перевагу штанам до колін, або culottes, їх заступила мішана група
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення», після закриття браузера.