Читати книгу - "Можливо все!, Джон Вон Ейкен"

Наприкінці попереднього розділу я обіцяв вам розповісти, як же реалізувати всі прописані вами цілі на практиці. Саме створення і виконання планів – ключ до цього.

Одного визначення своїх цінностей і цілей недостатньо, оскільки ні те, ні інше не скаже вам, що саме необхідно робити, аби обидва пункти стали реальністю.

А якщо немає відповіді на запитання: «Що робити?», – то нічого й не буде зроблено.

Ось чому мене вже давно не дивує, що стільки людей так нічого і не досягають у своєму житті.

Багато хто може заперечити: але як можна планувати, якщо все постійно змінюється? Жоден план не втілюється в життя дослівно!

Цілковита правда! Думаю, людство ще не створило жодного плану, втілення якого в життя пройшло «як написано».

«То навіщо ж узагалі планувати? – запитаєте ви. – Планування в такому разі видається марним гаянням часу!»

Не зовсім… Бо тут набирає чинності «Парадокс планування».

Багато людей кажуть: «Я нічого ніколи не планую, бо в житті все змінюється! Навіщо планувати, якщо все так невизначено?»

Що ж, виходить, за їхньою логікою, планувати потрібно, коли все визначено? Але навіщо? Наприклад, щоб одягнутися сьогодні зранку, ви заздалегідь складали особливий план? «Крок 1: вийняти з шафи штани. Крок 2: засунути ногу в одну штанину…» – і так далі? Звичайно, ні, ви просто одяглися. Це звичка. Це – ситуація повної визначеності.

А планування допомагає нам саме в ситуації невизначеності, вносячи деяку впевненість і спокій в нестабільних, мінливих умовах. За допомогою планування ми визначаємо хоча б свої дії – і знаємо, що будемо робити, хоч як поведеться навколишній світ.

Ось у чому думка: головне завдання будь-якого плану полягає в тому, щоб стабілізувати ситуацію й отримати більший контроль у тих сферах життя чи бізнесу, у яких ми не впевнені, які невизначені.

І навіть якщо ви розробили план, а реальність не зовсім йому відповідає, зібраної за час планування інформації та розроблених варіантів буде достатньо для того, щоб легко змінити «траєкторію польоту».

Отже, парадокс планування:

Планування необхідне нам саме в ситуаціях невизначеності, – щоб завдяки йому знайти визначеність.

Повернімося до нашого прикладу з відпусткою. Припустімо, ви хотіли поїхати в Італію і розглядаєте всі варіанти перельотів, вивчаєте безліч готелів. У вас набралася величезна кількість варіантів. І з них ви зробили вибір: вирішили, що будете летіти рейсом компанії «Аерофлот» у вівторок і зупинитеся в готелі «Ренесанс».

Ви починаєте бронювати політ і цей готель і несподівано виявляєте, що на рейс «Аерофлоту» у вівторок немає вільних місць! Більше того, у готелі «Ренесанс» немає вільних номерів на обрані вами дати. Але оскільки ви заздалегідь виконали величезну дослідницьку роботу, вам є з чого вибрати. І ви вирішуєте летіти рейсом авіакомпанії «Трансаеро» і зупинитися в готелі «Маріотт».

Це і є парадокс планування. Планування допомагає нам діяти в ситуації невизначеності, даючи змогу вибирати з розроблених заздалегідь варіантів.

Що ж на практиці допомагає нам сформулювати всі ці варіанти?

І як вони пов’язані з втіленням «пріоритетних цілей»?

Для того, щоб втілити в життя будь-який задум (у нашій ситуації – реалізувати визначені на минулому етапі цілі), необхідно створити для себе ПЛАН ДІЙ.

Що таке план дій?

Що тут важливо? «Умисність», прагнення «продумати» кожен крок, сформувати очікування щодо того, як саме буде реалізовано мету.

Іноді практичне втілення плану далеке від наших очікувань – і це може дуже засмутити чи роздратувати. Але згадайте про «Парадокс планування»! Планування допомагає нам зібрати необхідну інформацію і створити КІЛЬКА варіантів руху, – щоб мати можливість «об’їхати» будь-яку перешкоду. Саме тому ми повинні концентрувати увагу не на втіленні в життя плану, а на досягненні мети!

Не так важливо, як ви доберетеся до пункту призначення, головне – щоб ви в ньому опинилися. Планування допомагає нам не зациклюватися на процесі, якщо в ньому намітилися збої, а змінити його – для досягнення результату!

Планування, проведене за всіма законами, допомагає нам:

• звести до мінімуму ризик – тому що, провівши дослідження, ми можемо прораховувати свої кроки та їхні наслідки на кілька ходів уперед;

• приймати більш зважені рішення, спираючись на дані й факти, а не на припущення, здогади і «якось буде!»;

• рухатися швидше – бо визначилися ще «на березі», і немає необхідності зупинятися