Читати книгу - "Майже опівночі, Мартін Кейдін"

— Кун-Мері, вас зрозумів: не готувати ракети до пуску. — «Годі повторив ще раз, виразно вимовляючи кожне слово: — Не Готувати ракети до пуску. Прийом.

— Прийнято, Робін-Гуд. Фіксую ваше підтвердження наказу: не готувати ракети до пуску.

Дальший текст наказу змусив пілотів обох винищувачів здивовано звести брови.

— …наблизитися на відстань два-нуль миль, підтверджену вашим радіолокатором та наземною станцією наведення. В цей момент ви переключите свої передавачі на частоту дев'ять-шісгь. На відстані від цілі два-нуль миль і при частоті дев'ять-шість ви включите радіокод один-два-один-шість-два. Повторюю: ви івключите радіокод один-два-один-шість-два. Підтвердіть. Прийом.

Пілоти повторили одержаний наказ, підтверджуючи прийом. їх збентежила незвичайна багатоступінчастість цього наказу: ніколи раніше не доводилось їм виконувати щось подібне. Не могли збагнути вони й того, чому оператор наведення наказав їм спустити сонцезахисні козирки, перед тим як вони включать названий радіокод на частоті дев'ять-шість.

Минуло ще десять хвилин.

— Робін-Гуд, ви перебуваєте зараз на відстані чотири-нуль миль від цілі. Дотримуйтесь курсу три-нуль-нуль і висоти один-один. Підтвердіть видимість сліду інверсії або самого літака. Повторюю…

Пілот винищувача Ф-106 глянув прямо перед собою. За двадцять миль він побачив крихітну цятку, яка лишала за собою на величезній висоті від землі тонку ниточку інверсійного сліду.

— Підтвердіть, що опустили сонцезахисні козирки, Робін-Гуд.

— Підтверджую.

— Прийнято. Наказую включити радіокод один-два-один-шість-два.

— Прийнято.

Натискаючи великим пальцем кнопку передавача, пілот усе ще дивувався, навіщо ті бовдури наказали їм серед ночі опустити сонцезахисні козирки. Він навіть уявити собі не…

Вибухнула п'ята бомба.