Читати книгу - "Особливо небезпечний, Ніколь Кові"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Можливо ми помиримось, пробачимо один одного і ця дитина не буде більше все ускладнювати.
Ще мої думка плавали над питанням, що б мені порадила Інес. Вона і досі не знала де я зараз і з якої причини. Вона мабуть підтримала б свою матір.
Це трохи заспокоювало.
Жахливі крики затихли і Ріна поставила ноги на підвіконня, притискаючи коліна до грудей.
-Певно наступна вже пішла.-сказала вона. Я не помітила, щоб вона хвилювалась, тому все ж вирішила завести діалог.
-Як це сталось?-запитала я у дівчини і та зітхнула.
____________
КЕМЕРОН ТЕРНЕР
Ми домчались до будинку того самого таксиста за пів години. Молодий юнак, приблизно мого віку стояв біля своєї машини на подвірʼї і мої хлопці вже з ним розмовляли.
Інес вилетіла з авто і попрямувала туди, та я смикнув її за руку.
-Ви з Шелбі лишаєтесь в машині.-гаркнув я.
-Що?-запротестував друг.-Якого біса, Кем?
Та я не збирався це обговорювати. Ми з Юджином двинулись до хлопців і той перший привітався з таксистом.
-Повтори усе, що сказав по телефону.-попросив його Юджин і той злякано кивнув. Він чудово розумів хто ми такі і що з нами не варто звʼязуватися, тож видав усе на одному видоху.
-Так, я відвозив вчора вночі дівчину. Блондинку. Я вже їхав додому, коли надійшов від неї дзвінок. Вона попросила забрати її біля тату салону в Паялі.
-То ось якими шляхами вона тікала.-гаркнув я і дістав свій телефон з кишені. Я швидко знайшов фото Софі, де її обличчя гарно видно і показав хлопцеві.-Вона?-запитав я і той без роздумів кивнув.
-Так. Я гарно її запамʼятав. Вона дуже гарна, я вперше бачив...-та я не дав йому продовжити.
-Заткнись, це моя дівчина.-гаркнув я. Мене доатувала лише одна думка, що цей довбень розглядав її чи був з нею в одній машині. Хотілось сказати йому, що така як Керр ніколи не буде з ним.
-Пробач.-занервував хлопець.
-Куди ти її відвіз?-запитав Юджин, поки я стискав кулаки з бажання знищити цього юнака.
-Я не памʼятаю адресу. Але можу показати. Це будинок в Норрботтені. Недалеко від Святої Марії.-сказав хлопець і я гнівно рикнув.
-Йди в мою машину.-гаркнув я і в цей момент підійшов Шелбі.
-Що він сказав? Куди ми їдемо?-звпитав він і я подивився в очі свого друга.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Особливо небезпечний, Ніколь Кові», після закриття браузера.