Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

- Але ж ти не здаси мене, правда?              

- Боже, Левандовська, це що - спроби флірту?  - фиркає він у відповідь, скоса поглядаючи на мене.

- Та йди ти, - легко вдаряю Кіра локтем в бік і на обличчі розпливається посмішка. 

О, ні, я не повинна так реагувати на цього чоловіка.  Ні-ні-ні.  Особливо, коли його руки притискають мене за талію, що викликає в середині мене прилив дивною ніжності і тепла.  Хочеться заритися в його обіймах, розчиниться в тілі і відчути жар поцілунків.

Напевно, це все моя вагітність.  Той факт, що під своїм серцем я ношу саме його дитину, викликають у мені симпатію і тяжіння до цього ідиота.  Якого, між іншим, я все ще ненавиджу всім своїм серцем.                                  

Я не можу втриматися і на коротку мить прикладаю до живота руку. Потрібно все-таки сходити до лікаря, перебороти свій страх і сходити.  Тести не повинні брехати.  Сімнадцять штук з двома червоними смужками вже точно не можуть бути помилковими.               

- Ви ж розумієте, що це інсценування не допоможе вам?  - мій гарний настрій знищує розлючений чоловічий голос.                    

- Яка ще інсценування?  Чи не бачите наскільки все серйозно?  - втомлено зітхає Кирило, вказуючи в сторону пожежників.  - Приходьте через тиждень, сподіваюся, за цей час бухгалтерію приведуть в порядок і вам буде в чому копатися.              

- Неодмінно!  Так і зроблю, не сумнівайтеся, -  зарозумілий очкарик залишає нас, рухаючись зі своїм напарником в сторону стоянки.                                   

- Думаю, нам варто поговорити.  Серйозно.  Я хочу знати як йдуть справи компанії і що саме можуть нарити при перевірці, - якось аж надто серйозно вимовляє Кір, кидаючи в мене незадоволений погляд і відходить, щоб поспілкуватися з пожежниками.